Використання хімічних засобів для боротьби зі шкідниками та хворобами на присадибній ділянці не дозволяє виростити екологічно чисту продукцію. Безпечні методи біологічного захисту часто малоефективні. Застосування в саду та городі березового дьогтю – своєрідний компроміс між пестицидами та народними засобами.

Механізм дії дьогтю

Дьоготь – не така нешкідлива речовина. Застосовувати його потрібно вміло й вчасно, чітко розуміючи механізм дії продукту на шкідників і рослини.

Боротьба зі шкідниками

Березовий дьоготь діє як репелент, інсектицидом не є. Засіб відлякує комах сильним неприємним запахом, не вбиваючи. Як тільки аромат вивітриться, шкідники можуть повернутися.

Застосування в садівництві та городництві березового дьогтю ефективне, якщо правильно розрахувати термін обробки. Часто для рослин небезпеку представляють не самі комахи, а їх личинки або нимфи. Відлякавши шкідників у період кладки яєць (триває вона недовго), можна захистити насадження від багатьох неприємностей. Засіб захищає городні та садові культури на дачі, знижує популяцію комах.

Неприємний запах дьогтю швидко вивітрюється, людина перестає його відчувати через кілька днів. Але у багатьох комах чутливіший нюх.

На термін 30 днів і більше специфічний запах відлякає:

  • мишей;
  • крітів;
  • медведку;
  • непарного шовкопряда.

Менше 30 днів за відсутності дощів розчин дьогтю діє на:

  1. колорадського жука;
  2. мух-фітофагів (цибулеву, капустяну, морквяну);
  3. жуків (пильщиків, проволочників);
  4. метеликів-шкідників:
    • капустяну білянку;
    • аґрусову вогнівку;
    • бояришницю;
    • сливову та яблуневую плодожерку.

Одноразової обробки зазвичай достатньо, щоб не дати шкідникам відкласти яйця.

На жаль, дьоготь малоефективний як засіб від:

  • попелиці;
  • мурашок;
  • довгоносиків;
  • личинок деяких інших жуків.

Ці комахи мають не надто чутливі органи нюху, запах діє на них кілька днів – потрібно постійно оновлювати джерело «аромату», або застосовувати інші засоби.

Захист від хвороб

Березовий дьоготь у городі або саду для боротьби з хворобами використовують рідко, хоча він має корисні властивості для рослин:

  1. ранозагоювальні,
  2. протимікробні,
  3. антисептичні.

Обробку рослин проводять від борошнистої роси:

  • одноразове оприскування служить профілактикою дощовим літом;
  • триразова обробка з інтервалом 7-10 днів допоможе впоратися з запущеною хворобою.

Від фітофтори проливають ґрунт перед посадкою деяких культур:

  • картоплі;
  • помідорів;
  • інших пасльонових культур.

Це знищує хвороботворні спори, що знаходяться в землі, але не може гарантувати, що грибок не проникне на грядку з сусідньої ділянки.

Токсичність для людини та рослин

Говорити, що дьоготь абсолютно нешкідливий, не можна – у ньому містяться:

  • бензол;
  • ґваякол;
  • крезол;
  • ксилол;
  • толуол;
  • фенол.

Всі вони токсичні, негативно впливають на людину. Звичайно, найбільша концентрація шкідливих речовин знаходиться в сапропелевому дьогті. Препарат, виготовлений з кори та деревини берези, містить їх набагато менше. Найчистіший, берестовий дьоготь, коштує дорого, зазвичай застосовується в медичній та парфюмерній промисловості, у городі використовується рідко. Він найменш ефективний від шкідників, має слабкий запах.

Концентрований дьоготь із берези, що представляє собою густу чорну рідину з зеленуватим або синім відливом і різким сильним запахом, має 3 (помірний) клас небезпеки. Аналогічний клас має більшість сучасних препаратів, що застосовуються у приватних підсобних господарствах (наприклад, мідний купорос). Працювати з препаратом можна лише в рукавичках і респіраторі типу «пелюсток».

Після розведення токсичність знижується до класу 4 (малонебезпечний). Респіратор можна замінити на марлеву пов’язку, а рукавички не особливо чутливі люди знімають – потрапивший на шкіру розчин сприяє загоєнню ранок.

Сильно розбавляти дьоготь, щоб зменшити токсичність, не має сенсу – зниження концентрації речовини робить слабким запах. Обробка рослин стає марною.

До березового дьогтю повною мірою відноситься твердження: у великій концентрації – отрута, малими дозами – ліки.

Переваги та недоліки

Застосування березового дьогтю для захисту саду та городніх культур від шкідників має переваги та недоліки.

Плюси Мінуси
  • дієвість – сильний запах надійно відлякує шкідників;
  • це натуральний продукт, що отримується сухою перегонкою деревини, менш токсичний, ніж пестициди, особливо після розведення водою;
  • діє на різних шкідників – від теплокровних до комах, молюсків;
  • не викликає звикання;
  • при використанні бесконтактним методом ефективність препарату не знижується;
  • не вбиває комах і тварин, а відлякує – бджоли та інші корисні теплокровні та безхребетні організми залишаються живі;
  • з часом вимивається дощами та поливами в нижні шари ґрунту, концентрація знижується, продукт стає безпечним.
  • продукт у великій концентрації може зашкодити людині, а сильно розведений – марний при боротьбі зі шкідниками;
  • науково обґрунтованої інструкції щодо використання речовини в сільському господарстві не існує;
  • відлякує корисних комах, а не лише шкідників;
  • не можна оприскувати їстівну зелень і будь-які рослини після появи зав’язі;
  • продукт погано розчиняється у воді;
  • не поєднується з більшістю пестицидів;
  • робочий розчин заклеює носик садового розпилювача – його доводиться постійно чистити;
  • багатьом людям важко працювати з речовиною через сильний запах;
  • погано відстирується.

Приготування робочого розчину

У воді дьоготь розчиняється погано. Щоб приготувати робочу суміш, його попередньо потрібно з’єднати зі спиртом або лугом. Найкращий метод – розвести речовину мильною суспензією.

Виготовляти розчини з різною концентрацією робочої речовини для застосування на суниці, яблуні чи картоплі, не має сенсу. Можна зробити суміш за одним рецептом і обробляти всю ділянку від мишей, шкідливих жуків, метеликів, павутинного кліща, слимаків, крітів, мурашок, зайців.

Зауваження! Використовувати в городі краще березовий звичайний дьоготь, а не берестовий (дорого й неефективно) чи сапропель.

Класичний розчин

Спочатку 50 г мила (господарського або дьогтярного) труть на тертці, замочують у теплій воді. Потім вливають туди 2 столові ложки дьогтю, добре розмішують. Розводять у відрі з водою.

Таким розчином можна оприскувати рослини, ґрунт, пропитувати мульчу та ганчір’я.

Універсальний сильнодіючий засіб

Майже від усіх шкідників допомагає наступна суміш:

  • вода – 10 л;
  • концентрований розчин господарського мила – 1 склянка;
  • дьоготь – 2 ст. л.;
  • нашатирний спирт – 2 ст. л.;
  • йод – 1 ч. л.;
  • хвойна олія (будь-яка) – 1 ч. л.;
  • борна кислота – 0,5 ч. л.

Суміш потрібно добре розмішати. Півлітрову банку суміші розвести в 10 л води, застосовувати на всіх культурах як універсальний засіб від шкідників, фітофтори, борошнистої роси.

Зауваження! Концентрація кожної речовини в робочому розчині буде настільки малою, що ним можна обробляти навіть квітучі рослини.

Способи застосування

Не можна оприскувати городні та садові культури від шкідників дьогтем після формування бутонів. Краще розвісити миски або розкласти просочені вонючою речовиною ганчір’я між кущами суниці чи картоплі, прикріпити до гілок дерев.

Спосібів застосування дьогтю в городі та саду багато. Часто доводиться орієнтуватися на поради дачників та городників. Вчені та аграрні інститути щодо застосування дьогтю в сільському господарстві зберігають мовчання.

Обробка посадкового матеріалу

Під час посадки картоплі готують класичний дьогтярний розчин, проливають лунку, замочують бульби на 20-30 хвилин. Препарат застосовують, щоб уберегти картоплю від проволочника.

З цибулею надходять інакше. Сівок складають у поліетиленовий пакет, додають кілька крапель чистого дьогтю, зав’язують, довго трусять. Густа рідина рівномірно розподіляється по криючим лускам і довго відлякує шкідників нестерпним запахом.

Застосування в городі

Кріп, петрушка, салат, інша зелень, що йде в їжу, дьогтярним розчином не оприскується. Інші культури поливають з лійки або обробляють віником. Так не доведеться постійно чистити носик садового розпилювача, а рідина буде постійно збовтуватися.

Після цвітіння та появи зав’язі можна проливати ґрунт у міжрядах. Результат буде аналогічний. Ще краще під культурами, плоди яких не торкаються ґрунту, замульчувати землю просоченими розчином дьогтю перепрелими тирсою – це захистить рослини від шкідників, бур’янів, збереже вологу.

Використання на ягіднику, в саду

Кущі та невеликі дерева на початку вегетації від шкідників обробляють віником. Як варіант – на гілках розвішують відкриті пляшки з березовим дьогтем або просочену робочим розчином ганчір’я.

У середині сезону змочені речовиною ганчір’я прив’язують до паличок, забитих на відстані 1-1,5 м одна від одної. Періодично матеріал доведеться змочувати в дьогтярному розчині.

Так борються зі шкідниками суниці. Кущі ягоди невисокі, на приватних ділянках культуру нерідко вирощують килимовим способом. Щоб не використовувати хімікати, від медведки застосовують розвішені на невеликій висоті ганчір’я, промочені дьогтярним розчином.

Відлякування теплокровних шкідників

Кротові нори просто затикають просоченою дьогтем ганчір’ям. Щоб миші та зайці взимку не гризли кору плодових дерев, їх обмазують наступною сумішшю:

  • вода – 8 л;
  • вапно – 1 кг;
  • коров’ячий гній – 1 кг;
  • дьоготь – 3 ст. л.

Деякі садівники радять використовувати «пасткові пояси» – просочені дьогтярним розчином шматки тканини, обв’язані навколо стовбура. Але відгуки про них суперечливі – від хвалебних до лайливих. На деревах із залишеними на зиму «пастковими поясами» може відшаровуватися кора. Ймовірно, це пов’язано з концентрацією робочого розчину та тим, наскільки туго затягнутий матеріал.

Дьоготь, отриманий із берези, займає проміжне положення між засобами хімічного захисту рослин і нешкідливими, але малоефективними народними методами. Застосовувати чи його на ділянці, варто, зваживши всі за і проти.