Цей чагарник з декоративною формою та чудовими властивостями плодів для здоров'я все частіше гостить у наших садах. Ягоди обліпихи багаті на вітамін С, зміцнюють імунітет, знижують поганий холестерин. У сьогоднішній статті ми розповімо, як вирощувати обліпиху – посадка та догляд у відкритому ґрунті, коли починає плодоносити рослина, як її розмножувати, коли збирати урожай і про способи використання їстівних плодів.
Зміст
Опис рослини
Обліпиха належить до родини Маслинкові. Найбільш поширений вид Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides), в природних умовах зустрічається в Азії, Європі. Чагарник дуже морозостійкий, витримує морози до -45 градусів. В Україні широко поширений у лісових та лісостепових зонах, в Карпатах, Поліссі. У природі росте в заплавах річок, на берегах річок, озер. Широко культивується як декоративна та лікарська рослина.
Незвичайні властивості рослини використовувалися з давніх часів для підвищення стійкості людського організму до різних хвороб, для їх лікування, в косметичних цілях, для годівлі тварин. Листя і гілки служили для приготування бульйонів, якими поїли коней, щоб вони були здорові, сильні і готові до важкої роботи. Цей спосіб використовувався перед їх продажем на ярмарках, щоб продати тварин за високу ціну.
Ботанічний опис:
- Багаторічна рослина з досить розлогистою, дещо округлою формою крони, що досягає висоти 1,5-6 метрів. Відмінна риса виду – повільне зростання, рослина досягає максимальної висоти через кілька або навіть через десяток років. Зазвичай обліпиха набуває форми листяного чагарника, рідше дерева.
- Пагони – галузисті, жорсткі, дерев'янисті, вкриті сіро-коричневою, гладкою корою і нечисленними, гострокінцевими, тонкими, жорсткими колючками.
- Коренева система – чагарник утворює сильну кореневу систему, через кілька років після посадки в межах кількох метрів від материнської рослини можна виявити нещодавно з'явилися молоді відростки (паростки).
- Листя. Навесні на пагонах розвиваються довгі, вузькі, ланцетні листки з пластинкою зеленою зверху і сріблястою знизу. Рослина має подовжені темно-зелені листки, вкриті сріблястими волосками.
- Квіти – однополі, зібрані біля основи бічних гілок, розвиваються перед листям або разом з ними. Чоловічі квітки з 4 тичинками зібрані в суцвіття, схожі на сережки, чашечка складається з двох вільних перетинчастих листків. Жіночі квітки в коротких гронах мають зрощені двопелюсткові чашечки. Цвіте чагарник у березні-квітні. Якщо квітки лоху та шефердії, що належать до цієї ж родини, запилюються комахами, обліпиха запилюється вітром.
- Плоди. Після цвітіння жіночі квітки перетворюються на круглі помаранчеві плоди, але тільки якщо поруч знаходиться чоловічий чагарник (дводомна рослина). Якщо запилення пройшло успішно, у другій половині літа на жіночій рослині (зазвичай характеризується меншим розміром і більш компактною формою) починають з'являтися кулясті, помаранчеві, м'ясисті плоди (кістянки), за зовнішнім виглядом нагадують плоди горобини. Вони зібрані вздовж пагонів у щільні, збиті грона, буквально «обліплюють» їх, звідси і назва рослини «обліпиха».
Рослина виділяє інтенсивний аромат, дуже близький до запаху ананаса. З цієї причини обліпиху називають українським ананасом. Відомі також інші назви – восковуха, івотерн.
Цікаві сорти
Є багато цікавих різновидів обліпихи, що розрізняються розміром плодів і смаковими якостями. В українських науково-дослідних інститутах садівництва виведено близько 40 сортів обліпихи. Вирішивши закласти ягідник, варто обрати сорт з високою морозостійкістю, з малою кількістю або відсутністю колючок, тоді збір урожаю буде простішим.
Найпопулярніші сорти:
- «Августина» – сорт української селекції. Відрізняється дуже великими, солодкими плодами. Раннього дозрівання.
- «Київська» – сорт київської селекції, виведений в ННЦ. Кущ середньої висоти (2,5м). Ягоди солодкі, ароматні, середнього терміну дозрівання. Довжина колючок 2-3 см. Стійкий до хвороб, шкідників, морозів. Урожайність помірна – до 8 кг з рослини.
- «Ажурна» – великоплідний сорт, кущ розлогий, невисокий, без колючок. Плоди яскраво-помаранчеві, кисло-солодкі.
- «Перлинка» – великоплідний сорт. Урожайність висока, плоди десертного смаку – солодкі, забарвлення – яскраво-помаранчеве.
- «Ароматна» – сорт середнього терміну дозрівання, сильнозроста, з пухкою короною, висотою до 3,2 м і діаметром крони до 1,9 м (7-річні рослини). Має хорошу урожайність, стійкість до хвороб. З семирічного дерева можна зібрати 7 кг плодів. Ягода червона з блиском, соковита, слабкокисла, з приємним смаком і ароматом.
- «Ботанічна» – виключно урожайний, зимостійкий сорт, вирощується в Київській області. Характеризується червоно-помаранчевими подовженими плодами. Чагарник середньої висоти, помірного зростання, розлогий з широкою короною (до 3,2 м), висотою до 2,8 м. Плоди дозрівають у період 15-25 серпня. Приємний м'який смак з помірною кислотністю.
- «Подруга» – сорт отриманий в Інституті рослинництва, вирощується в Україні. Плоди великі, овальні, помаранчеві, з кисло-солодким смаком, чудово підходять для консервів.
- «Велетень» – сорт виведений в українському НДІ садівництва. Відрізняється відсутністю колючок і великими, яскраво-помаранчевими плодами з кисло-солодким смаком.
- «Українська» – сорт пізнього дозрівання, зимостійкий, малоколючий, ягоди помаранчеві. З плодів виробляється Українське обліпихове олія, що містить велику кількість ненасичених жирних кислот омега-3 та омега-6, які підтримують правильне функціонування організму.
- «Подарунок саду» – дерева сильнозростаючі, з прямими жорсткими гілками, крона щільна. Висота 7-річних дерев до 3,5 м, діаметр крони до 2,8 м. Колючки нечисленні. Сорт цінується за урожайність і стійкість до хвороб. Темно-помаранчеві ягоди, кислий смак. Урожайність: 9-10 кг ягід з рослини.
Умови вирощування
Вирощування обліпихи відносно просте. Хоча рослина має мінімальні вимоги, варто пам'ятати про дотримання кількох основних правил щодо вибору місця посадки, підготовки ґрунту та необхідних процедур догляду.
Незалежно від сорту обліпиха віддає перевагу ділянкам добре освітленим сонцем, захищеним від вітру. Обліпиха дуже невимоглива до ґрунту, може рости на дуже бідних, пустельних територіях, легко переносить засолення ґрунту.
Обліпиха краще росте на ґрунтах:
- легких (легкість може бути досягнута шляхом застосування органічного добрива: гною або сидератів перед посадкою);
- проникних;
- зі слабокислою або лужною реакцією (рН 5,1 – 7,8).
Рослина віддає перевагу умовам, що характеризуються підвищеною вологістю повітря, чутлива до пересихання, тому перед посадкою варто подбати, щоб субстрат був досить вологим. Землю додатково можна покращити за допомогою добрив з високим вмістом кальцію та фосфору. Завдяки симбіозу з актиноміцетами коріння чагарника може зв'язувати азот з повітря, підвищуючи родючість ґрунту на ділянці природним шляхом.
Однак, молоді рослини добре реагують на присутність азоту в ґрунті, тому перед посадкою добре збагатити ґрунт гноєм. Його елементи будуть поступово потрапляти в ґрунт і живити рослини до 4 років.
Обліпиха погано переносить:
- тінь;
- тривалу посуху;
- важкі, заболочені, глинисті субстрати.
Посадка
Обліпиха – дводомна рослина, існують чоловічі та жіночі рослини. Тому за правилами посадки обліпихи потрібно на 6 жіночих кущів садити 1 чоловічий, що гарантує отримання рясних урожаїв.
Коли садити? Краще проводити посадку обліпихи в ґрунт восени.
Схема посадки
При посадці обліпихи потрібно зберігати 1-2-метровий інтервал між саджанцями, при відстані між рядами 4 м, що дозволить рослинам вільно розростатися. При використанні низьких сортів, можна використовувати схему посадки 4 × 1,5 м.
На який рік плодоносить обліпиха після посадки? За сприятливих умов через 3-4 роки після посадки рослина починає плодоносити. Для посадок найбільш підходять дворічні саджанці, які вже на другий рік дають перший урожай.
Перш ніж посадити обліпиху в відкритий ґрунт, потрібно підготувати ділянку – очистити її від бур'янів, можна внести компост або перепрелий гній.
Вирощування та догляд
Обліпиху вирощувати нескладно, вона не вимагає спеціальних процедур з догляду. Рослина відрізняється високою морозостійкістю, її можна вирощувати в Київській області, на Поліссі, в Карпатах. Вона добре переносить забруднення повітря, що робить її ідеальною для вирощування в міських умовах.
Прополювання
Обліпиха має дуже добре розвинену кореневу систему, розподілену трохи нижче поверхні ґрунту, тому виникають труднощі з прополюванням, щоб не пошкодити коріння. Прополювання проводять в межах крони на 1,5 м від стовбура.
При вирощуванні обліпихи важливо не пошкоджувати коріння, рослина має тенденцію до утворення сильних кореневих відростків (травми стимулюють цей процес). Це з одного боку зміцнює ґрунт, наприклад, на схилах, проте з іншого боку, чагарник сильно розростається.
Полив
Обліпиха стійка до посухи, завдяки розвиненій кореневій системі. Вона також може рости у більш вологих місцях, коріння не буде рости так сильно. Однак, тривала посуха призводить до опадання плодових зав'язей.
Протягом першого року після посадки рослину потрібно регулярно і рясно поливати. В наступні роки це вже не потрібно, чагарник потрібно поливати тільки в періоди тривалої посухи.
Обрізка
Відразу після посадки обліпихи в саду рекомендується провести формувальну обрізку, вкорочуючи пагони трохи вище першої бруньки. Обрізку обліпихи проводять навесні, для отримання бажаної форми куща, і проводять тільки в перші роки.
Обліпиха погано переносить сезонну обрізку. Після обрізки довго відновлюється, повільно відростає, тому обрізають тільки пошкоджені або хворі пагони.
Удобрення
Обліпиха не потребує підживлень. Замість цього потрібно регулярно рихлити, прополювати ґрунт навколо кущів. Це полегшить проникнення води та кисню до коренів, надаючи рослинам оптимальні умови для росту.
Відсутність необхідності в азотних добривах (і навіть збагачення ґрунту цим елементом рослинами обліпихи) – істотна перевага цього виду.
Хвороби та шкідники
Обліпиха не особливо схильна до ризику хвороб і шкідників, але іноді на неї можуть напасти:
- вишнева муха;
- обліпихова попелиця;
- галлові кліщі.
Ослаблені рослини можуть бути заражені захворюваннями – фузаріоз, вертицильоз, що викликають масове усохнення рослин, а також гниття стовбура та чорний рак.
Збір плодів
Дозрівання та збір плодів обліпихи припадає на другу половину серпня до половини вересня, залежно від сорту. На жаль, у обліпихи є і недоліки – плоди щільно прилягають до пагонів, дуже ніжні. Ці два фактори роблять збір урожаю трудомістким. Традиційно збір плодів здійснюється шляхом ручного зрізання гілочок (пагонів) з плодами в ящики.
Через гострі колючки збір слід проводити в товстих рукавицях.
Потім плоди охолоджують або заморожують. Після заморожування плоди легко відділяються від пагонів. Чисті ягоди сортуют за розміром і якістю, пакуют і зберігають за температури — 20 °C.
Якщо плоди не зібрані, вони залишаться на пагонах до весни, що є дуже декоративним акцентом зимового саду.
Залежно від сорту урожайність становить 7-15 кг плодів з 1 куща.
Чому обліпиха не плодоносить?
Буває, що обліпиха, посаджена в саду, роками не плодоносить. Це пов'язано з тим, що рослина дводомна – зустрічаються чоловічі та жіночі чагарники. Чоловічі чагарники виробляють квіти, які мають тільки тичинки, і пилок від них переноситься вітром на маточкові квітки, що виробляються жіночими чагарниками.
Щоб утворилися плоди, потрібна «пара» кущів, одного чоловічого чагарника вистачить на кілька жіночих. Звичайно, плоди виробляють тільки жіночі рослини. Потрібно звернути на це увагу, купуючи саджанці. Ці чагарники починають плодоносити приблизно через 3-4 роки.
Розмноження
Розмножувати обліпиху насінням легко, але якщо потрібно отримати плодоносячі жіночі екземпляри, доведеться витратити на їх вирощування 3-4 роки, оскільки тільки тоді їх можна відрізнити від чоловічих екземплярів (в основному за зовнішнім виглядом квіткових бруньок).
Для розмноження насінням зібрані плоди необхідно очистити від м'якоті, промити, обсушити, за 3 місяці до посіву піддати стратифікації. Підготовлені таким чином насіння висіваємо навесні (квітень-травень), покриваючи їх тонким шаром піску. Отриману розсаду вирощуємо 3-4 роки, після чого вибираємо потрібні жіночі саджанці.
При посадці рослин на постійне місце потрібно пам'ятати про близькість чоловічої рослини (на 6-8 жіночих кущів знадобиться 1 чоловічий), інакше ми не дочекаємося плодів.
Щоб уникнути трудомісткого розмноження насінням, восени можна відправитися за розсадою до перевіреного виробника і пошукати вже плодоносячі рослини. У невеликих масштабах рослини можна отримати, заготовивши нові саджанці з кореневих відростків.
Властивості рослини
Кущі обліпихи крім декоративних якостей мають цілющі та косметичні властивості, плоди та листя є багатим джерелом цінних поживних речовин.
Плоди обліпихи містять велику кількість вітаміну С (1 чайна ложка ягід покриває щоденну потребу людини), який природним чином зміцнює імунітет, підтримує процес загоєння ран, покращує роботу серцево-судинної системи, зміцнює м'язи, суглоби тощо. Регулярне вживання соку або обліпихового сиропу рекомендується особливо людям з авітамінозом.
Плоди характеризуються високим вмістом вітаміну С, яке зберігається навіть при зберіганні та обробці, оскільки їхня м'якоть не містить руйнівного для вітаміну ферменту аскорбінази.
Крім того, у плодах і листі містяться вітаміни K, P, E, D, A, F і вітаміни групи В, мінерали – залізо, бор, марганець. Вони також є джерелом омега-3 та омега-6, амінокислот, флавоноїдів, фолієвої кислоти, дубильних речовин, адаптогенів. Ці інгредієнти наділяють обліпиху антисептичними властивостями, що зміцнюють імунну систему, антиоксидантними, що запобігають гіпертонії та атеросклерозу.
Обліпихова олія ефективно знижує рівень холестерину, надає шкірі сяйва, розгладжує зморшки. Вчені з Південної Кореї та Китаю констатували, що пробіотична мікрофлора, виділена з плодів обліпихи, має багато лактобактерій (L. Gasseri), які інгібують активацію пурінів – джерела енергії, необхідного для мутації шкідливих вірусів.
Обліпихова олія містить повний набір омега-кислот, а їхні рослинні джерела більш цінні, ніж тварини, захищають від ішемічних захворювань.
З часів Олександра Македонського її латинська назва означає «блискучий кінь». Вже тоді було відомо, що у коней, яких годують обліпихою, дуже гарно блищить шерсть. І зараз обліпиха чудово відновлює кінчики волосся, запобігає секучимся кінчикам. Косметика з додаванням олії може вилікувати лупу і запобігти випадінню волосся. Сьогодні обліпихова олія є інгредієнтом у кремах, лосьйонах, помадах і шампунях.
Застосування
У саду
Обліпиха, незважаючи на невеликі декоративні якості, знаходить певне місце в саду. Її густа чагарникова форма і схильність до утворення численних кореневих відростків можуть бути використані, щоб створити збиту, колючу, природну захисну огорожу або допоможуть зміцнити нестійкий ґрунт, наприклад, схил.
Жіночі рослини, що дають декоративні, яскраво забарвлені плоди (особливо красиві взимку) і мають більш компактну форму, можна посадити на тлі газону або світлої стіни.
Красиве листя обліпихи все літо переливається сріблом, надаючи саду красивого вигляду, а коли кущ плодоносить, гілочки буквально вкриваються помаранчево-червоними плодами, привертаючи увагу здалеку.
В кулінарії
Плоди обліпихи мають універсальне застосування. Помаранчеві ягоди потрібно збирати у вересні-жовтні. Завдяки своїм цілющим і поживним властивостям використовуються в медицині, косметиці і на кухні.
Смак плодів обліпихи характерний, кисло-гіркуватий з погано відчутним присмаком олії, деякі сорти мають смак ананаса, відрізняються солодким, десертним смаком.
В домашніх умовах з плодів можна приготувати варення, сироп, вино, настоянки. Сушені ягоди варто додавати в чаї та компоти, поєднуючи з солодкими фруктами, наприклад, яблуками і грушами, або зацукровувати. Плоди також використовуються як приправа до м'яса, в Україні обліпиху їдять сирою з додаванням цукру.
Обліпиха – відома з давнини лікарська рослина. Китайське прислів'я говорить: «Їж обліпиху, і кров твоя зцілиться». Сік і олія обліпихи, вилучені з насіння і м'якоті, є компонентами добавок функціональних продуктів.
Молоде листя обліпихи рекомендується збирати у травні-червні, коли в них присутня велика кількість пектинів і дубильних речовин. Сушене листя обліпихи використовують для приготування корисних чаїв або є компонентом чайних сумішей, використовуються для приготування настоїв, що допомагають лікувати запалення травної системи. Настій листя обліпихи у вигляді компресів застосовується місцево на шкіру при опіках, обмороженнях, пролежнях, важко загоюваних ранах, грибкових захворюваннях.