На яблуні теж існує мода. Років 20 тому популярними були колоноподібні форми, потім пальметти, сьогодні увагу звернули на м'ясопустні сорти. Стабільною залишається тенденція вирощувати дерева невеликого розміру – вони займають менше місця, зручні у догляді, але подобаються не всім. Відгуки про сорт яблуні Коричнева Смугаста, опис та фото дозволяють вважати її одним із найпопулярніших у групі високорослих яблунь.
Зміст
Історія селекції сорту
Точної інформації про історію виникнення сорту немає. Відомо, що з'явився він в Україні не пізніше початку XIX століття – перші згадки датовані 1810 роком. Імовірно, це не сорт яблуні народної селекції, а результат випадкового запилення.
У 1947 році культивар внесено до Державного реєстру. Яблуню досі не забрали зі списку селекційних досягнень, що слугує своєрідним знаком якості. Багато сучасних сортів, популярних з точки зору звичайного садівника, до Держреєстру не потрапили.
Яблуня Коричнева Смугаста взяла участь у створенні 18 культиварів. Особливу увагу сорту приділяв учень Мічуріна, видатний український селекціонер, професор І. С. Ісаєв.
Сорт рекомендований для вирощування в 6 регіонах на півночі та в центрі України. Створення ж сучасних сортів передбачає поширення на невеликій території, вихід за межі якої загрожує ризиками, істотним скороченням урожайності.
Цікаво, що в Держреєстрі значиться лише 9 яблунь, кількість регіонів допуску у яких 6 і більше, з них зареєстровано після 1947 року лише дві. Оскільки список невеликий, садівникам, можливо, буде цікаво з ним ознайомитися. Число праворуч від назви сорту – кількість регіонів допуску:
- Антонівка Звичайна – 7;
- Грушівка Московська – 8;
- Жигулівське (1965) – 6;
- Мелба – 9;
- Осіннє Смугасте – 6;
- Папіровка – 10;
- Пепін Шафранний – 9;
- Ренет Черненка (1986) – 6;
- Уелсі – 6.
Опис сорту
Короткий опис сорту можна вмістити в 2 рядки: середньопізнього періоду плодоношення високоросла яблуня з посередньою урожайністю та дуже смачними невеликими плодами універсального призначення.
Цікаво! Про невмирущу популярність сорту свідчить те, що раніше він вирощувався в Ясній Поляні і досі зустрічається в садах Валаамського монастиря.
Опис дерева
У молодого дерева формується широкопірамідальна крона, гілки довгі, підняті догори і відстоять від стовбура під гострим кутом. У розплідниках сорт легко впізнати – однорічні саджанці прямі, рослі, з гладкою темно-червоною корою. Гілочки притискаються до центрального пагона, опушені лише у верхній частині.
З часом яблуня стає широкоокруглою. Скелетні гілки ростуть близько до стовбура, під вагою плодів нерідко обламуються, пошкоджуючи центральний провідник. Сприяє цьому скоріше крихка деревина, ніж рясний урожай. Обростаючих пагонів мало, вони темно-коричневого кольору, довгі, тонкі, пониклі, через що крона здається горизонтальною.
Листя грубе, шорстке, видовжене, звужується біля основи та на кінчику, з сильно вираженими нерівними зубчиками по краю. Забарвлення тьмяне, від світло-зеленого до сірого, опушеність пластини – середня. Черешок з добре помітним невеликим прилистником. Дорослі яблуні облиствені слабо, більша частина зеленої маси згрупована на кінцях гілок.
Висота дерева – понад 6 метрів. Враховуючи невисоку урожайність і форму крони дорослої яблуні, слід подумати, перш ніж садити сорт на маленькій ділянці.
Квіти та плоди
У молодих яблунь більшість квіток середнього розміру зі світло-рожевими пелюстками розкриваються на плодових прутиках і кінцях минулорічних пагонів. Дорослі дерева, крім того, формують урожай і на кільчатках.
Яблука сорту середнього розміру, гарні, що добре видно на фото. При інтенсивному догляді плоди досягають маси 90-100 г. Якщо залишити дерево без нагляду або приділяти йому мало уваги, плоди дрібнішають, важать 60-70 г.
Форму яблук називають ріпоподібною, вони ніби стиснуті в напрямку від мелкого широкого блюдця до зімкнутої лійки. Ребристість відсутня, іноді плоди розділені на малопомітні частки.
Шкірка суха, блискуча. Основне забарвлення в момент технічної зрілості зеленувате, з настанням споживчої стиглості жовтіє. Покривне – у вигляді чітких темно-червоних смужок і мазків, з вираженим рум'янцем на зверненому до сонця боці. Насінні камери займають значний об'єм.
М'якуш плодів ніжний, кисло-солодкий, з ледь помітною гірчинкою і пряним ароматом кориці, щільний. Забарвлення у нього жовтувате, часто нерівномірне – близько до шкірки з'являється рожевуватий відтінок. Смак яблук Коричнева Смугаста оцінений у 4,8 бала.
Самоплідність, запилювачі
Сорт самобезплідний. За відсутності запилювачів яблуня дасть близько 5% від можливого урожаю. Якщо в радіусі 40 м ростуть інші яблуні, запилення дозволить збільшити урожай. Для Коричної Смугастої сорт-запилювач вирішального значення не має, культивар не вибагливий, хоч більше плодів дасть за наявності:
- Папіровки,
- Грушівки Московської.
Терміни дозрівання та зберігання, урожайність
Сигнальні (перші, одиночні) яблука з'являються на 4-5-й сезон, іноді пізніше. Дерево вступає в плодоношення, коли йому виповнюється 10-15 років, але й тоді не може похвалитися значними урожаями: при висоті понад 6 м – 150 кг яблук у хороший рік. Для порівняння, сильноросла Антонівка дає 250-300 кг, а вважається донором продуктивності теплолюбний Сніжний Кальвіль – 600 кг.
Важливо! Дані про урожайність наведені для дерев, висота яких становить 6 м і більше. Антонівка та Сніжний Кальвіль можуть бути прищеплені на середньорослих і карликових підщепах, через що їхня продуктивність значно знизиться.
Сорт ранньоосінній, плодоносить нерегулярно. Період дозрівання залежить від регіону. В Україні яблука збирають з кінця серпня. Продукція зберігається до 2-3 місяців, в холодильниках, обгорнуті папером плоди лежать 3-5 місяців.
Важливо! Урожай потрібно зібрати вчасно, яблука після настання технічної стиглості схильні опадати самостійно. Пошкоджений плід годиться лише для переробки та негайного споживання, не зберігається.
Зимостійкість, морозостійкість, посухостійкість
Коричнева Смугаста вважається одним із найбільш морозостійких сортів (витримує -40 °С). На висоті і зимостійкість яблуні – ця характеристика показує не найменшу температуру, яку витримує дерево, але й витривалість до несприятливих факторів у період спокою.
Посухостійкість сорту, за відгуками садівників, хороша. Його часто саджають на рідко відвідуваних дачних ділянках, у місцях, куди не достає поливу.
Гідності та недоліки
Перш ніж садити дерево, потрібно зважити його сильні та слабкі сторони.
| Гідності | Недоліки |
|
|
Довідка. Баланс цукру та кислоти в плодах називається цукрокислотним індексом. Яблука вважаються смачними, якщо він знаходиться в межах від 12,5 до 26,7. У сорту Коричнева Смугаста індекс близький до 18.
Стійкість до хвороб та шкідників
Сорт середньостійкий до основних захворювань культури, уражається комахами. Щороку на початку та в кінці сезону рекомендується робити профілактичні обробки, білити штамб і скелетні гілки до висоти 120 см. При виникненні хвороб та шкідників проводять додаткові оприскування відповідними фунгіцидами або інсектицидами.
Особливості посадки та догляду
Саджанці Коричної Смугастої саджають так само, як інші яблуні. Звернути увагу потрібно на таке:
- відстань до інших дерев – близько 4,5 м;
- залягання грунтових вод має бути більше 3 м.
Вимоги обумовлені розмірами дерева.
Цей сорт яблуні не вимагає особливого догляду. Головну увагу слід звернути на санітарні заходи – профілактичні обробки, обрізки. Сорт не має особливої стійкості до шкідників, хвороб, дерево росте високим, і, якщо виникнуть серйозні проблеми, боротися з ними важко.
Яблуню потрібно підгодовувати:
- навесні добривами з переважанням азоту,
- восени – фосфорно-калійними, кілька разів за сезон поливати.
Щоб полегшити догляд, землю під деревом мульчують сухим гноєм або компостом.
Деякі дачники вважають, що цей сорт підходить для садів малого догляду. Висаджують дерево на ділянці і піклуються як доведеться. Саме так яблуня віддає урожай.
Чому цей сорт настільки «негативно» реагує на нестачу уваги, показує таблиця.
| Захід | Наслідки |
| Відсутність обрізки | Більша частина яблук даного сорту зосереджена на зовнішній частині крони та кінчиках минулорічних гілок. Пагonoутворення у дерева слабке. Обрізка стимулює формування нового приросту. |
| Затягування зі збором яблук | Плоди осипаються, найменша травма робить яблука непридатними для зберігання. З'їсти або переробити урожай доведеться за 2-3 дні, якщо стоїть спекотна погода – протягом доби. |
| Відсутність підгодівлі та поливів під час посухи | Яблука стають значно дрібнішими (60-70 г проти 90-100 г). |
| Не проводиться осіннє вологозарядження | Деревина у яблуні крихка, старі гілки направлені вгору. Якщо буде багато снігу, сухі гілки біля основи можуть обламатися. Вологозарядження знижує таку ймовірність. |
| Ігнорування профілактичних обробок | Повноцінно обробити дерево висотою 6 м можна лише з використанням спеціального обладнання. Якщо не обприскати під час хвороби або від уже заселилихся шкідників хоча б верхівку, толку не буде. |
Підведемо підсумки
Даний сорт характеризується садівниками як виключно зимостійкий, з дуже смачними, ароматними плодами. Не варто забувати, що він формує високоросле дерево, а урожай дає посереднього обсягу. Це потрібно враховувати, висаджуючи дерево на ділянці.
Відгуки
Найморозостійкіша яблуня. З плюсів – відмінний смак плодів, гармонійний по цукру та кислоті, ароматний, яблука невеликі за розміром, але гарні.
Юрій
Смачні яблука, морозостійкість і посухостійкість відмінні. Для мене мінус – яблука дрібнуваті, але це не інтенсивний сорт, досить невибагливий, тому великих плодів чекати і не варто. Скороплідність низька 10-15 років, але на напівкарликових підщепах – 5-6 років. Зазвичай саджанці продають прищеплені на сучасних низькорослих підщепах, тому це вже не велика проблема.
Валерій
З гідностей Коричневої можу сказати лише про неперевершену зимостійкість. В іншому яблуко мені не подобається. Зараз багато сучасних сортів, які урожайність у рази вищу мають і за смаком не поступаються. Підійде для дачників, які рідко на дачі бувають і особливо не доглядають за садом.
Сергій