Садова голубика – високорослий листопадний чагарник, виходець із Північної Америки. На відміну від холодостійких видів, вирощування голубики американської селекції підходить для зон із помірним та теплим кліматом. Кущ досягає висоти двох метрів і дає до 10 кг ягід, що робить рентабельним вирощування голубики навіть на дачі чи в саду.
Посадка та догляд за садовою голубикою не дуже складні. Рослина вимоглива до складу ґрунту, тепла та світла. Усі ці потреби потрібно враховувати відразу, при виборі ділянки, адже голубика – довгожитель, і здатна рости та плодоносити на одному місці кілька десятків років.
Зміст
Смачна та корисна ягода
Голубика – чагарник, що росте до 1 метра у висоту. У високогірних місцях росте як низький чагарник. Пагони видовжені, опушені у початковий період росту. Листя еліптичні, по краях злегка складене, блакитнувато-зелене, матове зверху.
Зелені або білуваті квіти з’являються на вершинах бічних гілок. Цвіте у травні. Ягоди – сферичні, фіолетово-чорні, з синім восковим покриттям.
Росте чагарник на болотах, у болотистих лісах, на неплідних ґрунтах, що містять мало гумусу. У горах росте на великих висотах. Ягода має відмінні смакові характеристики та поживну цінність, багата на вітаміни. Важливо знати, як правильно посадити голубику, підготувати ґрунт до посадки, як доглядають за голубикою.
Правила посадки
Обираючи рослини, потрібно врахувати відповідність сорту агрокліматичним умовам регіону. Вибрати місце та підготувати ґрунт досить просто, але маючи лише один сорт голубики, важко створити умови для якісного перехресного запилення. Слід посадити поряд як мінімум 2-3 рослини різних сортів. Чагарники, розташовані поблизу, призведуть до кращого плодоношення та раннього дозрівання врожаю. Слід враховувати, що без запилення комахами плоди голубики дрібніші, мають товсту шкірку. Поряд із ягідником бажано культивувати рослини-медоноси, які добре приваблюють комах.
Термін посадки
Сортові саджанці плодових чагарників завжди продаються у пластикових ящиках або горщиках. Це найзручніший посадковий матеріал. Рослини можна вирощувати вдома, поки не буде підготовлено місце посадки. Для досягнення хорошого результату важливо, коли саджати голубику. Пересаджувати саджанець на постійне місце можна протягом усієї вегетації. Посадка садової голубики із закритими коренями аналогічна перевалці горшечної рослини із меншої у більшу ємність. Ком субстрату захищає корені від пошкоджень, що дозволяє 2-3-річному саджанцю швидше адаптуватися до нових умов.
Пересаджувати дорослі кущі краще восени, після листопаду. Заздалегідь готують посадкову яму або траншею, наповнюють підготовленим субстратом, щоб ґрунт встиг осісти.
Підготовка ґрунту
Для ягоди благоприятні добре дреновані, легкі, торф’яно-піщані, суглинкові ґрунти. Кислотність субстрату від 3,5 до 4,8 одиниць. Усі вересові культури добре ростуть лише на кислих ґрунтах, нейтральне, а тим більше лужне середовище несприятливе для рослин. Ця особливість пов’язана з тим, що мочкуватий корінь рослини функціонує у симбіозі з грибним міцелієм.
Важливо! Мікориза – форма симбіозу рослин із грибами, при якій відбувається обмін поживними речовинами. Грибний міцелій активно розвивається лише у кислому середовищі.
Ґрунтосуміш готують із:
- торфу;
- піску;
- тирси;
- опадлого листя, хвої;
- деревної кори.
Компоненти змішують, додавши 40-60 г сірки.
Також довести кислотність ґрунту до 3,5-4,5 одиниць допомагає розчин лимонної, оцтової, яблучної кислоти. Дешевший варіант – акумуляторний електроліт, 5 мл якого розводять у 1 літрі води. На підготовку ями знадобиться 1,5-2 відра розчину.
Посадка навесні
Місце для голубики обирають сонячне, на підвищенні, бажано, щоб земля на цьому місці кілька років перебувала під паром. Окрім освітленості слід враховувати рівень ґрунтових вод. На ділянках, де можливі підтоплення та застої води, обов’язково облаштовують дренаж. Площа живлення для високорослих сортів має становити 1,5-2 кв. м. При посадці кількох рослин посадкові ями копають на відстань 1,2-1,5 м одна від одної, діаметром 60 см та глибиною 40-50 см. Дно вистилають товстим шаром перепрелого листя, зверху викладають підготовлений ґрунт.
Саджанці пересаджують на постійне місце через пару тижнів, коли ґрунт осідає. Попередньо контейнери із саджанцями на 15 хвилин поміщають у ємність із водою. Добре зволожений ком легше дістати, не пошкодивши дрібних та тонких коренів голубики. Притиснуті корінці бажано акуратно розправити, щоб змінити напрямок їх росту у горизонтальному напрямку. Саджанець поміщають у викопану лунку та присипають вийнятою землею. Землю злегка утрамбовують, поливають та мульчують тирсою шаром 5-8 см.
Важливо! При недостатній освітленості ягоди дрібнішають, закладається менше квіткових бруньок, що впливає на урожай наступного року.
Посадка восени
Восени, коли частина ділянки повністю звільнена, можна пересадити голубику на нове місце або підсадити до старих кущів новий сорт. Бажано заздалегідь приготувати ґрунт та наповнити ним посадкові ями. Роботи потрібно провести вчасно – це основна особливість посадки голубики восени. Рослини мають освоїтися на новому місці до настання стійкого похолодання, а для цього їм знадобиться 30-45 днів. Для дорослих рослин сигналом про готовність до пересадки слугує опадання листя. На зиму посадки мульчують та вкривають лапником.
Вирощування садової голубики
Голубика досить непримхлива, на початковому етапі, після посадки, догляд за голубикою зводиться до своєчасних поливів та прополювання. У наступні періоди, коли рослина приживеться і піде у ріст, знадобиться додатковий догляд, який включатиме щорічну обрізку, захист від шкідників та хвороб.
Полив
Верхній, коренеобитаний шар ґрунту під плодовими кущами завжди має перебувати у вологому стані.
- Поливають голубику рясно – 1-2 відра води на кущ, двічі на тиждень.
- У спеку бажано проводити обприскування голубики, щоб знизити стрес листя від перегріву.
- Достатній полив дорослих кущів особливо важливий у період плодоношення та формування бруньок.
Плоди голубики у разі посухи та відсутності поливу дрібнішають, знижується урожай цього та наступного сезону.
Підживлення
Рослина не вимоглива до родючості, проте застосування мінеральних добрив під голубику відновлює корисні речовини, вимивані із ґрунту під час поливів.
На ґрунтах із кислотністю від 3,5 до 4,8 рекомендують використовувати:
- амонію сульфат – 90 г;
- суперфосфат – 110 г;
- калію сульфат – 40 г.
Норма розрахована на 1 плодоносний кущ. Підживлення проводять двічі за вегетацію, через кожні 6-7 тижнів.
При вирощуванні на садовій ділянці доцільно скористатися простішим способом підживлення, використовуючи комплексні мінеральні добрива.
Важливо! При підживленні голубики повністю заборонено використовувати будь-які органічні добрива.
Обрізка
Такий прийом, як обрізка, серйозно впливає на ріст та розвиток куща. З його допомогою можна змінити якість ягід голубики та кількість урожаю.
Щорічну обрізку проводять після 4 року життя.
- Виконують проріджування пагонів, розріджуючи середину, видаляють сухі гілки.
- Видаляють розлогиі, низько лежачі гілки по всьому периметру. Залишають лише прямостоячі, сильні прирости.
- Зрізають тонкі, дрібні гілки, щоб забезпечити повноцінне освітлення та живлення для міцних, скелетних пагонів.
Обрізка плодоносних кущів має певну мету. Для отримання великих ягід видаляють усі гілки старше п’ятирічного віку. Якщо важлива урожайність, то допустимо зберігати пагони до віку 6-7 років. Із однорічних приростів залишають не більше 5 найміцніших.
Обрізку голубики рекомендують проводити навесні, якнайшвидше, поки не розпустилися бруньки. Осінню обрізку практикують лише у районах із м’яким кліматом та високим рівнем сніжного покрову.
Важливо! Після цвітіння під кущі не вносять великі дози азоту, які провокують восени надмірний ріст пагонів. Не встиглі дозріти прирости погано переносять зимівлю.
Голубика восени
Після збору урожаю та листопаду слід підготувати голубику до зими.
- Потрібно прибрати зламані гілки, опале листя. За найменших ознак грибкових захворювань хворі пагони та листя спалюють.
- Якщо осінь суха, то проводять посилений полив, щоб наситити коренеобитаний шар вологою. Для цього під кожен кущ виливають до 6 відер води.
- Землю під кущами мульчують. При використанні свіжої тирси рослинам знадобиться додаткова порція азоту. Підживлення голубики восени має відновити його нестачу. Мікроорганізми, що розкладають тирсу, інтенсивно поглинають азот із ґрунту.
- У умовах регіону із низькими зимовими температурами для кущів голубики створюють додатковий захист із будь-яких підручних матеріалів, окрім поліетиленової плівки. Це може бути лапник, мішковина, спанбонд, шматки поролону.
Догляд за голубикою в осінній період включає і захист від нашесті гризунів. Зимуючи під шаром мульчі, миші обгризають кору, підкопують корені. Потрібно вже восени розставити пастки та розкласти отруту в місцях їх можливого мешкання.
Розмноження голубики
Голубику розмножують вегетативним способом або насінням.
- Насіння збирають із дозрілих ягід і відразу висаджують для проростання, або підсушують та зберігають у паперових пакетах. Схожість насіння не втрачають близько 12 років, але перед посадкою їх необхідно пробудити, витримавши при температурі 3-5 градусів у вологому піску близько трьох місяців. Висівають насіння у горщики із добре зволоженим торфом і ставлять у тепле, світле місце. Із появою 5 справжніх листків сіянці пересаджують у парник. У літній період сіянці підживлюють мінеральними добривами, підтримуючи ґрунт у вологому стані. У жовтні посадки мульчують торфом і накривають двома шарами спанбонду на зимівлю. Навесні рослини пересаджують на навчальну грядку або у контейнери.
- Вегетативно голубику розмножують живцями або відводками. Дерев’янисті живці заготовляють із грудня по березень, напівдерев’янисті – влітку, із кінця червня до середини липня. Живці вкорінюють у теплиці, обробляючи їх перед цим засобами для кращого формування коренів. У невеликих парниках ґрунт постійно підтримують у вологому стані. До кінця серпня плівку із парників знімають. У жовтні посадки мульчують торфом і з перших чисел листопада вкривають спанбондом. Навесні саджанці пересаджують у горщики, ящики для подальшого вирощування.
- На садовій ділянці кущі голубики також розмножують відводками. Для цього бічний пагін притискають до землі та присипають тирсою та ґрунтом. Через пару сезонів біля основи утворюються корені. Гілку відокремлюють від куща і дорослюють у розпліднику або контейнері. Оскільки голубика погано вкорінюється, процес займає багато часу і дає невелику кількість посадкового матеріалу.
Отримання саджанців із насіння – процес тривалий, при цьому ознаки сорту садової голубики не зберігаються. Виявити переваги та недоліки рослини вдасться лише після отримання першого урожаю, на що може знадобитися 5-6 років. Цей спосіб підходить для любителів селекційної роботи. Садівнику набагато зручніше розмножувати сподобавшуся рослину живцями, при цьому повністю зберігаються сортові характеристики.
Шкідники
Високорослій голубиці незначну шкоду можуть завдати комахи, які поїдають листя та бруньки, живляться соком рослин.
Це можуть бути:
- гусениці соснового шовкопряда;
- листовійки;
- щитівки;
- попелиці.
Проти комах застосовують хімічні засоби, гусениць достатньо збирати вручну.
Більшу шкоду можуть завдати птахи, які атакують ягідники у період дозрівання урожаю. Для захисту голубику накривають дрібноячеїстою сіткою, кріплять на гілках блискучі предмети, встановлюють звукові гармати.
Захворювання
Найчастіше зустрічаються та схожі за зовнішніми ознаками є рак стебла та усушування гілок. Також голубика уражається таким поширеним захворюванням, як сіра гниль. Для боротьби із грибковими захворюваннями використовують триразові обприскування рослин до та після цвітіння 0,2% розчином топсину або еупарену. Усі пошкоджені гілки необхідно своєчасно обрізати та спалювати.
Велику небезпеку для сортової голубики становлять хвороби, що мають мікоплазменну або вірусну природу. До них належить червона та некротична плямистість, карликовість, мозаїка. Зустрічаються такі захворювання вкрай рідко, але при їх діагностуванні рослини підлягають знищенню.
Профілактичними засобами боротьби із патогенами, що викликають захворювання голубики, є елементарні прийоми агротехніки. Завдяки регулярним прополюванням, мульчуванню ґрунту, своєчасним поливам та підживленням рослина буде повноцінно розвиватися і зможе протистояти захворюванням.
