Витривалий і невибагливий, еригерон швидко росте. Його густі зарості з рясним цвітінням влітку дуже декоративні та приваблюють метеликів та інших комах. Ми розповімо, як вирощувати еригерон – про посадку та догляд у відкритому грунті, представимо фото видів та популярних сортів.
Зміст
Опис рослини
Дрібнолепестник або еригерон (Erigeron L.) – рід рослин з величезної родини Айстрових, що налічує близько 400 видів. Еригерони бувають залежно від виду однорічні, дворічні та багаторічні. Висота рослини – 15-100 см, ширина – 15-60 см. Стебла дрібнолепестника прямі.
Назва роду Erigeron походить від грецьких слів «eri» – раніше та «geron» – старий. Ймовірно, це натяк на білий пух, що нагадує сиве волосся людей похилого віку.
Багато гібридів з квітками, що нагадують айстри, легко вирощуються та рясно квітнуть. Влітку вони утворюють щільні розлогиі скупчення. Квітки, поодинокі або зібрані в невеликі групи, з'являються на кінцях численних вертикальних стебел. Квітки зібрані в суцвіття – кошики білого, лілового, рожевого або блакитного кольору, всередині кошика розташовані жовті трубчасті квітки. Зрізані повністю розквітлі квітки добре зберігають свіжість у вазах.
Період цвітіння еригерона тривалий. Зазвичай цвітіння починається у червні та триває до пізньої осені. Якщо літо особливо спекотне, спостерігається невелике зниження цвітіння. Але зі зниженням температури рясність цвітіння повертається. При помірно теплому літі зниження цвітіння не відбувається, еригерон все літо рясно квітне.
Це дуже медоносна рослина, майже всі квітки дають насіння. За сприятливих обставин дає рясний самосів. Насіння дрібне, світло-коричневе.
Еригерон вирощують у відкритому грунті та горщиках, він дуже привабливий для бджіл, метеликів. Декоративні невеликі, видовжені, зелені листки. Прикореневі листки прості, ланцетні, розташовані на стеблах – безчерешкові, вузькі. Листки та стебла зазвичай опушені.
Види та сорти
Рід Erigeron включає близько 400 видів, що зустрічаються в Північній Америці та інших регіонах з помірним кліматом. В нашій країні налічується близько 10 видів.
Поширені види:
- Erigeron karvinskianus – дрібнолепестник Карвінського.
- Erigeron alpinus – Дрібнолепестник альпійський.
- Erigeron annuus – Д. однорічний – рідко зустрічається в Європейській Україні.
- Erigeron canadensis – Д. канадський – у Середній смузі України вважається інвазійним видом (бур'яном).
- Erigeron glaucus – Еригерон Глаукус.
- Erigeron ramosus – Д. розгалужений.
- Erigeron speciosus – Д. красивий.
- Erigeron compositus – Д. складний (складнолистий) – зустрічається на Далекому Сході, занесений до Червоної книги України.
- Erigeron uniflorus – Д. одноцвітий.
- Erigeron macrophyllus.
- Erigeron droebachiensis – Д. дробацький.
- Erigeron × hybridus – Садові гібриди еригерона.
- Erigeron acer – Д. їдкий (гострий) – поширений в Європі, Азії, Північній Америці.
- Erigeron aurantiacus – Д. помаранчевий.
- Erigeron hungaricus – Д. угорський.
Існує безліч гібридів і сортів еригерона. Це дає нам можливості використовувати широкий діапазон забарвлення квітів та розмірів рослин. Зокрема, вид Erigeron speciosus дав багато сортів, високі квіти яких на стеблі дозволяють складати гарні букети.
Альпійський
Дрібнолепестник або еригерон альпійський (Erigeron alpinus) має поодинокі, нечисленні квітки світло-рожевого відтінку. Період цвітіння виду: липень-серпень. Це багаторічник, з розлогиою формою. Висота – 10-200 см. Стебло негіллясте, листки та стебло опушені. Підходить для вирощування в альпінаріях, на невисоких стінах або газонах. Морозостійкість – до -20°C.
Фото. Еригерон альпійський
Помаранчевий
Дрібнолепестник (Еригерон) помаранчевий (лат. Erigeron aurantiacus) досягає висоти 20-30 см. Квітки поодинокі, яскраво-помаранчеві з жовтим центром, до 4 см у діаметрі, розміщені на 20-25 сантиметрових стеблах. Цвіте у липні-серпні. Має ланцетоподібні листки довжиною до 5-10 см, зеленого кольору з коричнево-фіолетовим відтінком.
Морозостійкість: до -15 °C. Підходить для клумб, букетів, часто зустрічається в альпінаріях. Дрібнолепестнику потрібна родюча та вапняна ґрунт, що добре зберігає вологу, а взимку без надлишку вологи. Місце має бути сонячним.
Фото. Еригерон помаранчевий
Карвінського
Дрібнолепестник Карвінського (лат. Erigeron karvinskianus) має розлогиу форму, утворює килими з гарних кущиків, схожих на айстри, висотою 20-30 см. Рослина має тонкі, стелячі по землі пагони, дерев'яніючі безпосередньо біля коренів. Вони дуже сильно розгалужені. По всій довжині вкриті листям. Листки з легким сіруватим відтінком, досить різноманітні за зовнішнім виглядом, часто вузьколанцетні, їх довжина не перевищує 4 см.
Квіти на довгих квітконіжках схожі на маргаритки. В середньому діаметр квіток невеликий, до 2 см, але їх кількість визначає декоративний зовнішній вигляд рослини. Особливістю квіток є вузькі пелюстки. У теплому кліматі квітка може мати 80 пелюсток, розташованих у ряд. В нашій країні, має менше пелюсток, але все ж квіти виробляють дуже ніжне враження. Спочатку пелюстки квіток білі і в міру розкриття трубчастих квіток стають рожевими. Цвітіння тривале.
Вид має 2 типи коренів: один основний корінь, досить довгий і часто дерев'яніючий зверху, а інший тип представляє мочкуваті корені. Морозостійкість – до -15 °C. Рослина підходить для оформлення низьких стін, клумб, використовується для зрізаних квітів.
Фото. Еригерон Карвінського
Красивий
Еригерон красивий (Erigeron speciosus) має висоту 50-60 см. Фіолетові квітки з жовтою серединкою. Багато сортів з різноманітним забарвленням. Підходить для клумб та зрізаних квітів. Морозостійкість до -15 °С.
Фото. Еригерон красивий
Цікаві сорти:
- «Дункельсте аллер» Dunkelste Aller – квіти дуже численні, напівмахрові, темно фіолетові, згруповані в суцвіття. Період цвітіння: червень-серпень. Характеристики рослини: до 0,6 м заввишки та 0,4 м завширшки. Особливі якості: такі ж, як у типових видів.
- «Віолетта» Violetta – квітки інтенсивно-фіолетові з жовтим центром. Згруповані по 2-3 штуки на кінці пагонів. Цвітуть з червня по серпень. Висота гібрида: 50 см.
- «Грандіфлорус» Grandiflorus – квіти блідо-рожеві, діаметром 7см. Цвітіння – з червня по серпень. Характеристики рослини: до 0,75 м заввишки та 0,6 м завширшки.
- «Фелісіті» Felicity – характеристики квітки: світло-рожевий. Цвітіння: червень-серпень. Рослина кущиста, висотою 45-60 см.
- «Роза Тріумф» Rosa Triumph – квітки махрові, рожеві. Цвіте з червня по серпень. Рослина кущиста, висотою 60 см, шириною 40 см.
- «Скарби агри» – цвіте все літо, квітки діаметром до 4 см, нагадують айстри, різних забарвлень. Висота рослини – до 60 см.
- «Рожевий скарб» – сорт еригерона з рожевими квітами, висотою до 70 см. Цвіте з кінця червня до серпня, в спеку цвітіння скорочує, у вересні поновлює.
Гострий
Еригерон або дрібнолепестник гострий (їдкий) (лат. Erigeron acer) родом з Америки. Листки ланцетної форми, вузькі, подовжені, розташовані на стеблі нерівномірно. Стебла сильно розгалужені, прямі, червонуваті. Стебло, як і листки, вкриті грубими волосками.
Квітки рослини блакитні або рожеві, зібрані в суцвіття кошикоподібного типу. Зовнішні язичкові квітки блакитні або рожеві. Кошики утворюють пухку куполоподібну волоть. Маленькі сім'янки з'являються після цвітіння. Період цвітіння: з травня по вересень. Висота: 10-50 см.
Фото. Еригерон гострий
Канадський
Влітку на луках та полях з'являється висока рослина – дрібнолепестник канадський (лат. Erigeron canadensis), яка після початку цвітіння густо всипана білими квітками. Вид з'явився в Європі в 18 столітті і з тих пір є звичайною рослиною в низинах та в нижніх частинах гір. Віддає перевагу піщаним, суглинним ґрунтам, багатим на азот. Росте по узбіччях доріг, на пустирях, стежках, біля стін та на лісових галявинах. Як рудеральний бур'ян засмічує поля: майже всі польові та плодові культури, особливо кукурудзу, картоплю, виноград, луки та пасовища. Добре переносить посуху, морози.
Фото. Еригерон канадський
Рослина дворічна, рідше однорічна. Має тонкий веретеноподібний корінь, зазвичай зігнутий у кореневій шийці, з численними відгалуженнями. Стебло опушене, нагорі розгалужене, досягає висоти 15-100 см. Листки овальні, рідко опушені, на черешку звужені.
Суцвіття представляє волоть з квітками, зібраними в невеликі, густо розташовані, невиразні кошики. Крайові квітки язичкові, біло-сірі, середні квітки трубчасті. Кошик вкритий голими листками з широкою каймою. Цвіте з липня до пізньої осені. Плід у вигляді летючої, сіро-бурої сім'янки з поздовжньою борозною. Сім'янки злегка сплощені. Одна рослина дає близько 100 000 насінин, які розносяться вітром. За сприятливих умов вони проростають, як тільки стикаються із землею.
Трава дрібнолепестника канадського (Herba Erigerontis canadensis) містить флавоноїди, ефірні олії, дубильні речовини, фенольні кислоти: кофейну та ферулову. Вона також містить значну кількість каротиноїдів, фістеролів, холіну, мінералів, вітаміну С. Завдяки високому вмісту дубильних речовин, які з'єднуються з білками крові, трава має антигеморагічну дію, входить до складу багатьох препаратів з таким ефектом. Настої трави можна застосовувати при рясних та тривалих менструаціях як допоміжний засіб при незначних кровотечах з шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів.
Трава канадського еригерона також є ефективним засобом лікування запалень шлунково-кишкового тракту, виразок, діареї, метеоризму. Має сечогінну дію. Зовнішно відвар застосовують для промивання важкозагоюючих ран, шкірних захворювань, вугрового висипу, опіків. Заспокоює свербіж та печіння шкіри.
Збирають траву в чистих місцях, бажано на початку цвітіння рослини, зрізаючи квітучу частину стебла. Не слід обривати стебла дерев'яніючих суцвіть, вони з часом перетворюються на плоди та втрачають частину цінних інгредієнтів. Сушать траву в провітрюваних, затінених приміщеннях. Збираючи урожай, будьте обережні, не переплутайте цю рослину з еригероном гострим, його квітки сині.
Цей експансивний бур'ян добре переносить посуху, морози, має розгалужену кореневу систему, яку важко викорінити. Він стійкий до гліфосату, що часто використовується в гербіцидах. З цієї причини для видалення бур'янів у посівах використовують препарати, що містять інші діючі речовини: ацетохлор, триклопір, глюфосинат амонію.
Глаукус
Багаторічник еригерон Глаукус (лат. Erigeron glaucus) родом з Північної Америки. Виростає до 20-30 см. Листки загострені, тьмяні. Цвіте: з червня по серпень. Квітки рожевувато-жовті, схожі на айстри. Любить сонячні місця, де рясно квітне. Утворює щільні, барвисто квітучі куртини. Віддає перевагу свіжим, досить родючим, добре дренованим субстратам. Вид морозостійкий.
Використовується для прикраси невисоких клумб, рокаріїв, добре виглядає у великих групах, як ґрунтопокривна культура.
Фото. Еригерон Глаукус
Вибір місця посадки, вимоги до ґрунту
Еригерон краще саджати на повному сонці, але з невеликим затінком в найспекотніші години. Для сортів з дуже високими стеблами вибирайте місце, захищене від сильних вітрів. Також можна вирощувати рослини в контейнері або кашпо на балконі чи терасі.
Ґрунт для еригерона можна вибрати звичайний, важливі наступні моменти:
- ґрунт має бути добре дренованим;
- рослина може впоратися з невеликою посухою, але краще росте у вологому ґрунті;
- реакція субстрату – від слабокислої до нейтральної.
Для швидкого росту та рясного цвітіння варто додати в ґрунт поживні речовини. При вирощуванні на клумбах восени можна додати шар компосту, який навесні змішують із ґрунтом.
Вирощування розсади з насіння
При посіві насіння еригерона або прямо в ґрунт в кінці травня, або в горщики на розсаду для вирощування в домашніх умовах їх не накривають ґрунтом, а притискають до нього. Сходи з'являються досить швидко, навіть при температурі близько 15 °С. Пікіруємо сіянці, коли з'являться 2 справжніх листки і при вирощуванні розсади в домашніх умовах варто знизити температуру хоча б до 10 °С, так отримаємо міцні рослини з уже закладеними бутонами.
Розсаду еригерона саджають у відкритий ґрунт, коли пройдуть останні заморозки – у другій половині або в кінці травня, залежно від кліматичних умов.
У перший рік після посадки розсади еригерона в ґрунт чуда чекати не варто. Справжнє розквітне зілля з'явиться не раніше наступного року.
Посадка
Коли саджати еригерон залежить від регіону. У відкритий ґрунт можна сіяти насіння, коли пройдуть останні морози, навесні.
Куплені в горщиках саджанці пересаджують у сад навесні. Якщо рослини в горщиках досить великі, їх можна пересадити і влітку, не забуваючи регулярно поливати в спеку.
Посадка еригерона у відкритий ґрунт:
Для рослин, куплених у горщиках або для розсади, вирощеної самостійно:
- Почніть з ретельної прополки та вирівнювання ділянки, видаліть бур'яни.
- Викопіть ямки трохи глибше та більше, ніж кореневий ком рослини.
- Посадіть саджанець на рівні, як він ріс у горщику, заповніть ямку горщиковим ґрунтом.
- Добре утрамбуйте руками ґрунт навколо саджанця.
- Добре полийте.
- Потім регулярно поливайте, адаптуючи кількість води до температури зовнішнього повітря, опадів, росту куща.
Відстань між рослинами при посадці потрібно розраховувати з урахуванням сорту. Деякі високорослі сорти дають кущі шириною 50-60 см, стелячі альпійські сорти мають ширину всього 15 см.
Якщо рослина буде вирощуватися в контейнерах, до стандартного квіткового ґрунту слід додати розпушувальний матеріал приблизно на половину об'єму ґрунту. Оскільки рослина любить субстрат від слабокислого до нейтрального, це може бути дрібна кора, перліт, подрібнене кокосове волокно або дрібний вермікуліт. Для рослини важливий постійний доступ до поживних речовин, тому оптимальне рішення – внести порцію добрив тривалої дії.
Для посадки в кашпо враховують відповідні розміри дорослого сорту та контейнера. В іншому поступають так само, як при вирощуванні на клумбі, використовуючи в якості субстрату не надто родючу ґрунтову суміш із садового ґрунту та горщикової землі.
Насипте хороший дренаж на дно контейнера з гравію, дрібних камінчиків або інших матеріалів, які не затримують воду, і регулярно поливайте, щоб субстрат залишався вологим.
Вирощування та догляд
Еригерон вимагає мало догляду. Однак певні дії допоможуть зберегти рослини здоровими. Багаторічні сорти слід ділити та пересаджувати навесні кожного року, це дозволить їм зберегти гарний вигляд та цвітіння.
Полив, мульчування
Регулярно поливайте еригерон, щоб підтримувати оптимальну вологість ґрунту влітку.
Мульчування між кущиками зменшує випаровування, дозволить зберігати вологу та скоротити кількість поливів, що особливо важливо, якщо дача відвідується періодично.
Удобрення
Ґрунт навколо рослин можна мульчувати компостом. Безпосередньо перед цвітінням можна підживити еригерон добривом для квітучих рослин.
При вирощуванні в горщиках краще додати добриво з повільним вивільненням у ґрунт при посадці. В іншому випадку потрібно додавати добрива кожен другий полив у зменшеній удвічі дозі. Краще використовувати добрива для сурфінії або пеларгонії. Ці препарати мають магній та залізо у легкозасвоюваній формі.
Вибираючи добри плитки.
Дрібнолепестник Карвінського дуже добре інтегрується у підвісні кашпо.
Канадський дрібнолепестник широко використовується у фітотерапії через лікувальні властивості. Його продають у вигляді капсул, порошку, настоянок. Це однорічний вид з крихітними квітками, що росте на пустирях, вважається інвазійним у сільському господарстві.
Еригерон зачаровує філігранною формою, а також рясністю та тривалістю цвітіння.
