
Ослинник або енотера – нетребувальна рослина, досить поширена на присадибних ділянках. Її золотисто-жовті квітки цікаво виглядають на клумбах, є сонячним акцентом літніх композицій. Посуха, мороз, сонце, навіть піщаний ґрунт – ця квітка впорається з будь-якими умовами. Вона чутлива лише до поливу – у вологій землі не перезимує. У цій статті ми зібрали інформацію про рослину енотера багаторічна – посадка і догляд, фото видів, особливості вирощування, розмноження та варіанти застосування.
Зміст
Опис рослини
Енотера (Oenothera) включає десятки видів рослин із родини Онагрові, декоративними якостями яких є, перш за все, квіти, що характеризуються теплими відтінками. Її також називають – Ослинник, Нічна свічка, іноді Первоцвіт. Коли настають сутінки, квіти сяють майже фосфоресцентним відблиском і запізнілі мандрівники називали їх нічною свічкою. Після дощового періоду енотери своїми величними квітами прикрашають пустелі та напівпустелі.


Ці трав'янисті рослини, зазвичай багаторічники, що відрізняються витонченою декоративністю – їх варто використовувати на літній клумбі. Забарвлення квіток зазвичай жовте, хоча можна зустріти рожеві чи помаранчеві, залежно від виду та різновиду. У дикій природі окремі види нерідко зустрічаються в навколишньому ландшафті.
Квітка енотери має характерну розеткову форму з великими серцеподібними пелюстками. Відкриваються квіти ближче до вечора і всю ніч випромінюють солодкий аромат. Вранці квіти в'януть. Бутонів багато, що дозволяє рослині цвісти все літо. Квіти досить великі – у ослинника дворічного досягають 4-6 см у діаметрі, у декоративних садових видів – до 10 см. Плоди у формі коробочки – у сухому вигляді стануть цікавою прикрасою взимку.
Популярні види роду
В Україні можна знайти близько 30 видів цієї рослини (Oenothera sp.), але у світі їх у 3 рази більше. У наших садах вирощують лише кілька американських видів цього роду, які добре адаптовані до кліматичних умов:
- Ослинник дворічний (переліт) (Oenothera biennis) – можна зустріти повсюдно на луках;
- Енотера безстебельна (Oenothera acaulis);
- Е. дерниста або чубата (Oenothera caespitosa);
- Первоцвіт Хукера або високий первоцвіт (Oenothera elata);
- Е. вечірня (Oenothera deltoides);
- Е.чагарникова (Oenothera fruticosa);
- Е.великоплідна (Oenothere macrocarpa);
- Е. мала (Oenothere perennis);
- Південноамериканський первоцвіт або Е. вечірня (Oenothere pubescens);
- Е.міссурійська (Oenothera missouriensis).

У садах найчастіше культивуються:
- Е.чагарникова (Oenothere fruticosa);
- Е.великоплідна (Oenothere macrocarpa);
- Е.чотирикутна (Oenothera tetragona);
- рідше зустрічається Енотеракрасива або прекрасна (Oenothera speciosa).
Висота окремих видів
| Назва виду | Висота рослини, см |
| Дворічна | 50-100 |
| Великоплідна | 20 |
| Чотирикутна | 50-80 |
| Чагарникова | 30-60 |
| Красива | 50 |
Нижче наведені характеристики обраних видів.
Дворічна
Дворічна енотера (Oenothera biennis) має розеткові листки, що з'являються після цвітіння – потім їх можна відокремити від основної рослини і розсадити. Листки досить довгі, ланцетні, рідко розкидані по стеблу. У перший рік після посіву дає розетку листків, що нагадує листки кульбаби.

Рослини досить часто ростуть на полях, луках, уздовж доріг, на околицях сухих соснових лісів. Люблять сонячні, досить сухі місця. Виростають до 150 см, стебло часто розгалужується.
На другий рік після посіву виростає квітконос, зазвичай одиночний, висотою до 100 см. Стебло міцне, шорстке, опушене, корінь конічний, жовтого кольору зверху та білого кольору в центрі.
Енотера цвіте з початку літа до середини осені. На верхівках пагонів з'являються квітки з жовтими блискучими пелюстками. Розквітла квітка живе протягом одного дня, але бутонів достатньо багато – рослини цвітуть все літо. Квітки досягають 4-6 см у діаметрі, мають характерну форму розетки з великими серцеподібними пелюстками, відкриваються ввечері, випромінюють солодкий лимонний аромат всю ніч, вранці в'януть. Їх пелюстки відбивають місячне світло. Саме цей вид називають нічною свічкою. Пізнім літом квіти можуть відкриватися і протягом дня.

Енотера дає багато самосіву, тому після посіву створює багаторічні позиції. Посів насіння проводять у добре розпушений ґрунт ранньою весною відразу на постійне місце (не любить пересадку). Насіння дрібне, тому його можна сіяти у суміші з сухим піском у співвідношенні 1 до 2-3 частин піску. Такий посів запобіжить занадто високій концентрації сходів, не вимагатиме проріджування. Насіння проростає швидко, у великій кількості.

Вся рослина лікарська – листки, квіти і кореневища, останні викопують на другий рік після посадки. Найціннішою лікарською сировиною є дрібне насіння. Залишені на засохлих пагонах, вони швидко осипаються.

Чагарникова
Енотера чагарникова (Oenothere fruticosa) родом із Північної Америки. Вирощується в садах з 1737 року. Рослини досягають висоти 30-70 см, мають жорсткі прямі стебла, розгалужені та червоні у верхній частині.
Головна прикраса виду – жовті квіти діаметром 4-5 см, зібрані у групи по кілька штук, розкриваються цілодобово. Цвітіння настає в літній період. Пагін і стикові листки ланцетні. Нижні листки створюють розетки, вони з'являються лише після цвітіння. Завдяки цим розеткам легко розмножувати енотеру. Хоча посів насіння теж можливий, поділ є найпоширенішим методом розмноження ослинника чагарникового.

Найкраще рослина виглядає на сонячній ділянці, з багатим і досить вологим ґрунтом. Її жовті, чарівні квіти чудово поєднуються з рослинами з фіолетовими квітками (кішача м'ята, лаванда). Можна вирощувати квітку в контейнерах, вона нетребувальна і гарно виглядає.
Цікаві сорти:
- «Єллоу ріве» Yellow River – сорт із жовтими, великими квітами.
- «Сонненвенде» Sonnenwende – з жовтими квітами.
- «Флуелінгсголд» Fruehlingsgold – відрізняється листками з кремовою облямівкою.

Чотирикутна
Енотера чотирикутна (Oenothera tetragona) залежно від умов може досягати висоти 50-80 см. Нетребувальна, чудово справляється з сонячним місцем, може рости на злегка напівтінистій ділянці. Чотирипелюсткові жовті квіти з'являються з червня по серпень.
Ідеально підходить для клумб, натуралістичних комбінацій у компанії рослин з фіолетовими квітами. Виробляє самосів, дуже легко розмножується поділом, який проводять відокремлюючи маленькі розетки від материнської рослини.

Цікаві сорти:
- «Кармель» Carmel – сорт із сонячними квітами, жовтими листками.
- «Хохес ліхт» Hohes licht – досягає висоти понад 50 см. Світло-жовті квіти.
- «Фірверкері» Fyrverkeri – сорт з яскраво-червоними бутонами.
Красива (Прекрасна)
Вид Енотера красива (прекрасна) (Oenothera speciosa) відрізняється різними відтінками пелюсток. Квіти рожевуваті з більш виразними прожилками, видимими на пелюстках. Цвіте рослина влітку. Досягає висоти до півметра. Вимагає сонячних, досить сухих місць, краще підходить для натуралістичних композицій.

Цікаві сорти:
- «Пінк петтікоатс» Pink Petticoats – відрізняється рожевими квітами з білою серединкою.
- «Розеа» Rosea – зі злегка рожевими квітами.

- «Твіліт» Twilight – з великими світло-рожевими квітами.
Фото. Сорт Twilight

Великоплідна або міссурійська
Багаторічна енотера міссурійська або великоплідна (Oenothere macrocarpa, Oenothera missouriensis) – невисокий вид, виростає до 30 см у висоту. У нього гарні листки – ланцетні, іноді овальні, досить великі (до 8 см), з рівними або зазубреними краями та дуже світлими прожилками. Пагони довгі, червонуваті, стеляться.
Цвіте з червня по вересень-жовтень яскравими жовто-лимонними квітами, що відкриваються у вечірні години. Має дуже великі чотирипелюсткові квіти, діаметром 10-12 см, жовті, з численними тичинками та характерним маточком. Квітки розкриваються після полудня. Є медоносом.
Вид стійкий до морозів, посухи. Рослини висаджують невеликими групами (7-8 штук/1 м²) на клумби, їх краї.
Погано піддається пересадці. Підходить для сонячного місця, може рости на клумбі, у рокарії. Рекомендується для альпінаріїв, квітників, ідеально підходить для підпірних стін, схилів. Можна використовувати для покриття великих площ у дуже сонячних місцях. Широко використовується у сухих букетах.
Фото. Енотера міссурійська (великоплідна)

Різнобарвна
Вид Енотера різнобарвна (Oenothera versicolor) відрізняється розмірами. Висота рослини перевищує 1 метр. Колір квіток помаранчевий.
Популярний сорт – «Сансет Бульвар» Sunset Boulevard – з помаранчевими квітами, інтенсивність яких змінюється в міру їх розвитку, висотою 0,5 метра.

Вирощування і догляд
Енотера нетребувальна у вирощуванні, проте варто знати основні вимоги рослини до місця посадки та догляду, щоб правильно її вирощувати і радіти гарним квітам. Довговічність рослин залежить від виду.
Вибір місця посадки
Енотера віддає перевагу сонячним або напівтінистим місцям з акцентом на сонячні. Невелика тінь не впливає на кількість квіток, але рослина у напівтіні цвіте менше.
Енотера не надто вимоглива до типу ґрунту. Краще підходить субстрат з наступними характеристиками:
- досить родючий;
- легкий;
- гумусний;
- без бур'янів;
- обов'язково добре дренований;
- кислотність ґрунту – від нейтральної до слабокислої.


Розмноження
Рослину можна отримати з власного посіву або придбати у вигляді саджанця. Розмножують енотеру двома способами:
- Насінням. Щоб насіння енотери проростало, йому потрібно якийсь час проходити процес стратифікації. Насіння досить велике, швидко проростає, якщо попередньо охолоджене. Можна висіяти енотеру восени у ящики, які на зиму залишаємо в саду. У лютому переносимо їх у світлу кімнату, де температура близько 15 градусів. У травні молоді сіянці висаджуємо на клумби. Перед весняним посівом спочатку охолоджуємо насіння 2-3 тижні, потім висіваємо. Буває, що деякі, найсильніші рослини зацвітають того ж року.
- Поділом – енотера має розеткові приземні листки, що з'являються після цвітіння – їх можна відокремити від основної рослини і посадити.
- Пагоновими живцями (проводиться пізньою весною).
Отримати нові рослини не складе труднощів.

Посадка
Перед посадкою енотери ґрунт слід прополювати, вибирати бур'яни, за необхідності, збагачувати органічними добривами, наприклад, компостом.
Відстань між квітами має становити 25-40 см, залежно від виду. Рослина неймовірно розлога: кореневища сильно розростаються. Тож залишимо між саджанцями трохи більше місця. Рослина не любить пересадку.
Дворічні енотери, як випливає з назви, мають дворічний цикл розвитку – цвітуть на другий рік після посіву, потім гинуть. Рослини добре розмножуються самостійно. Тому одного разу посіяні, вони будуть з'являтися в нашому саду, у різних місцях. Насіння зазвичай висівають восени в ґрунт.
При посіві насіння енотери у відкритий ґрунт існує кілька способів:
- Для енотери дворічної – пізньої осені (жовтень/листопад), безпосередньо перед настанням заморозків (насіння має пройти період яровізації);
- Для інших багаторічних видів – навесні (березень/квітень). При весняному посіві насіння має бути виморожене (воно має пройти період яровізації).
Посів насіння проводимо через кожні 30-50 см на глибину 1,5 см – рослини мають швидкий та інтенсивний ріст (досягають висоти 0,5-1,5 метра). Після посадки енотери, догляд у відкритому ґрунті включає прополювання, полив. За необхідності, залежно від ґрунтових та атмосферних умов, слід розпушувати землю в міжряддях. При вирощуванні енотери з насіння у початковий період вирішальною є перша прополка, пізніше бур'яни видаляються лише зрідка.
Полив і удобрення
Енотери добре переносять посухи, не вимагають регулярного поливу та підживлення. У разі тривалої відсутності дощів, рослину поливають. Квітка може постраждати від надлишку води, що призводить до швидкого загнивання коренів.
Підживлення мінеральними добривами не потрібні енотері дворічній. Інші, більш декоративні види цвітуть рясно та довго (з червня по жовтень), варто підживити їх кілька разів за сезон багатокомпонентними добривами.
Підживлення енотери компостом та біогумусом дозволяють підживити рослини без необхідності вводити в ґрунт штучно вироблені хімічні сполуки. Варіанти застосування:
- Біогумусом. Проводять підживлення біогумусом – з початку травня до кінця червня. Це органічне багатокомпонентне добриво, яке можна використовувати під молоді рослини, не турбуючись про передозування.
- Компостом. Осіннє удобрення перед посадкою – застосування компосту в період з кінця вересня по початок жовтня. При весняному удобренні на другий рік вирощування у березні можна застосовувати компост. Компост викладаємо навколо рослини 2,5 см шаром. Можна злегка змішати ґрунт з компостом, який буде повільно виділяти поживні речовини в субстрат.
Хвороби і шкідники
Енотера віддає перевагу проникному субстрату, може загнити на занадто важкому, вологому ґрунті. Вона не схильна до хвороб і шкідників, тому її вирощування зазвичай проходить без проблем. Іноді молоді пагони можуть уражатися тлею.
Зимування
Зимують рослини добре, лише енотера красива може підмерзати холодною та безсніжною зимою, тому її необхідно берегти від заморозків.
Застосування
У саду
Енотера може використовуватися у різних варіантах у саду:
- доповнювати клумби багаторічників;
- низькорослі види енотери підходять для бордюрів;
- буде працювати у натуралістичних композиціях;
- низькі вимоги до вологості означають, що багато сортів будуть чудово виглядати і рости на рокаріях.

Натуралістичні сади, заміські сади, квітники – місця, де можна використовувати всю красу цих декоративних рослин.

На клумбі енотера гарно виглядає в компанії рослин:
- горицвіт шкірястий,
- люпин,
- вика,
- хризантема,
- чебрець.
Веселі жовті квіти ціі – це може викликати подразнення кишечника, шлунка.
На кухні
Насіння та олія знайшли широке застосування у салатах, соусах, приготованих у холодному вигляді. Олію енотери можна використовувати для різних страв, проте не слід нагрівати її (вона втрачає при нагріванні властивості).
Можна використовувати не лише насіння дворічної енотери. У Північній Америці, звідки вона родом, також їдять листки, стебло, варені корені.
Корінь енотери використовується як овоч з великими дієтичними властивостями, рекомендується для використання при розладах травлення. Він поживний, легко засвоюється. На смак нагадує ріпу. Його можна варити, маринувати, додавати у салати, супи, бульйон, використовувати для приготування аперитиву.
У косметиці
Енотери використовують у косметичних цілях:
- для догляду за шкірою (сухою, лускатою, чутливою, жирною);
- покращує еластичність і вологість шкіри;
- регулює роботу сальних залоз;
- відновлююча дія;
- знімає подразнення і запалення;
- для виробництва кремів (проти зморшок, зволожуючих);
- для виробництва препаратів, призначених для догляду за алергійною шкірою;
- входить до складу лосьйонів для тіла, губних помад, кондиціонерів для волосся.
Енотера – це рослина, яка може стати справжньою прикрасою саду і при цьому постачати одну з найцінніших олій, що застосовуються у медицині та косметиці.