Декоративні трави – види та сорти з описами, назвами та фото

Сьогодні багато присадибних садів, у тому числі дачні, є справжніми творами мистецтва. І не лише через складну та витончену архітектуру та забудову, а й завдяки багатству та різноманітності видів рослин. Серед декоративних представників флори є сотні сортів, з яких створюються ефектні та неповторні композиції. Є серед них і унікальна група, яка тільки з’являється в наших садах – це декоративні злаки або трави. Ми представляємо найцікавіші багаторічні декоративні трави для саду з фото, назвами та описом.

Зміст

Використання трав – сучасний тренд

Хоча трави відомі давно, вони лише нещодавно увійшли в моду і починають набувати все більше послідовників. Ці рослини надзвичайно ефектні, різноманітні та барвисті, добре поєднуються в композиціях з іншими декоративними видами, однаково цікаво виглядають поодинці або в композиціях, складених з різних сортів.

Сама трава іноді може здаватися нудною, тому що у неї немає квітів. Але варто об’єднати її з іншими елементами в саду, як вона стає не лише чудовим наповнювачем, а й витонченою прикрасою саду.

Декоративні злаки, крім відмінностей у забарвленні, дуже різноманітні ще й за формою, розмірами, за якими їх можна розділити на низькі, середні та високорослі. Це ще одна особливість, яка полегшує створення композицій та заповнення між іншими рослинами.

Хоча ми асоціюємо трави з зеленим або сіро-зеленим кольором листя та кремовими квітами, деякі види та сорти мають інше забарвлення, наприклад, яскраво-рожеве або помаранчеве. Завдяки кольоровому різноманіттю облаштування садів виглядає неповторно та оригінально.

Фото. Декоративні трави в ландшафтному дизайні

Залежно від виду трави можуть прикрашати маленький чи великий сад, рости в ґрунті чи контейнерах на терасах, балконах. Вони чудово вписуються у клумби, оточення ставків, рокаріїв.

Декоративні злаки – це група трав’янистих рослин, які завдяки своїм характеристикам можуть прикрашати сад цілий рік, навіть взимку. Звичайно, не рахуючи видів, які не зимують у відкритому ґрунті. Нижче на фото наведено деякі приклади трав’янистих рослин восени та взимку.

Фото. Багаторічні декоративні злаки (трави) в садах восени та взимку

Декоративні садові трави відповідають більшості стилів ландшафтного дизайну. Особливо добре вони підходять для оформлення саду в сучасному та морському стилі з природною рослинністю, як на узбережжі. Для облаштування морського саду використовуються камені та пісок, якими можна вистилати клумби та великі садові поверхні. Морський сад асоціюється з видом на прибережні дюни. Рослинність легка, повітряна – підійдуть численні види декоративних багаторічних трав для облаштування саду.

Фото. Сади в морському стилі дуже цікаво виглядають у варіанті без газону, трави є відмінним декоративним елементом, який створює цікавий фон та доповнює інші рослини

Особливості посадки та догляду

Трави найчастіше саджають як доповнення до клумби, рабатки. Це може бути невисокий пучок спереду або високі трави, посаджені ззаду, що надасть квітнику ступінчасту структуру.

Якщо ви любите зміни, посадте їх у горщик, який можна легко перемістити на терасу, газон, поставити біля клумби, перед входом у будинок.

Багаторічні злаки можна посадити, наприклад, біля стіни будинку, паркану, перголи.

Умови, в яких ростуть трави, важливі для зовнішнього вигляду та їх життєздатності. Якщо потрібно посадити їх у затіненому місці, уникайте світлолюбних сортів. Не кожен вид і сорт підходить для місць, схильних до поривів вітру. Високі, стрункі сорти можуть зламатися внаслідок сильного вітру.

Найкращий час для посадки трав – квітень-травень.

Декоративні садові трави не є особливо складними рослинами для вирощування. Більшість із них краще ростуть на сонячних місцях, у помірно родючому, досить вологим ґрунті. Догляд відносно простий, у ньому найбільше клопоту доставляє правильне обрізання.

Кілька важливих порад щодо обрізки трав:

Косити траву слід ранньою весною, краще починати в березні.
Зріжте засохлі жовті листки приблизно на 10 см над землею. Це важливо, тому що деякі види дуже рано випускають молоді пагони, наприклад вейник, канарник тростинковий, хаконехлоа, осока пальмолиста.
Однак є види, наприклад перистощетинник лисохвостий та міскантус, у яких молоді пагони при березневому обрізанні взагалі не з’являються, більше того, вони довго не видно. Часто здається, що трава засохла або підмерзла, і ми занадто поспішно від неї позбавляємося. Це помилка, тому що ці рослини починають вегетацію дуже пізньою весною. Варто почекати до квітня з їх обрізанням.
Не всі трави потрібно обрізати. Є сорти вічнозелені, для яких весняне обрізання полягає лише у видаленні засохлих, відмерлих листків. До них належать: тонконоги – сизий, волотистий, вівсяниця овеча, осока волосиста, осока Буханана, булавоносець сизуватий, змієбородник, ковила. Сильне обрізання цих видів призведе до їх пригнічення, навіть якщо вони відновляться, повне відновлення займе кілька сезонів.
Навесні трави, які не перезимували в ґрунті, а перезимували в прохолодних приміщеннях, також слід обрізати. Ці різновиди включають: сить, перистощетинник або пенісетум. Теоретично вони однорічники, але перезимувавши в сонячному приміщенні, обрізані навесні та пересаджені в хороший ґрунт, мають шанс відновитися.
Обрізання проводять гострим ножем або ножицями, велика поверхня леза дозволить отримати рівну, гарну форму пучка. Маленький секатор для цих робіт не підходить. Після обрізання куртину слід удобрити компостом або підживити невеликою кількістю комплексного добрива тривалої дії та полити.

Не варто надто сильно удобрювати трави, при надлишку елементів живлення вони надмірно розростаються і починають полегати.

Осінній догляд за травою зводиться до вирізання поломаних стебел. Сухі листки призначені для захисту рослин від зимового вимерзання. Пізньої осені їх слід обв’язувати мульчею для захисту. Такі рослини стають зимовою прикрасою саду, а насіння – їжею для птахів.

Багато трав в нашому кліматі не є повністю морозостійкими, тому потрібно подбати про них до настання зими. Прикореневу зону варто присипати сухим листям та ялиновим лапником, засипати землею. До таких видів належать:

імперата «Ред Барон»;
пенісетум;
міскантус.

Низькорослі, середньорослі та високі види

Декоративні садові трави можуть мати різний зовнішній вигляд. Є рослини висотою всього 30 см, але є й такі, що виростають до 2,5-3 м. Деякі види ростуть у вигляді кулястого пучка, інші тонкі та «стріляють» поодинокими суцвіттями вгору.

Приклади декоративних низькорослих трав для облаштування саду (висотою максимум 30 см):

ожика Форстера (Luzula forsteri);
вівсяниця альпійська (Festuca alpina);
вівсяниця Готьє (Festuca gautieri);
ламаркія золотиста (Lamarckia aurea);
райграс високий (Arrhenatherum elatius);
сеслерія блакитна (Sesleria caerulea);
ситники: мечолистий (Juncus ensifolius), сплюснутий (Juncus compressus);
осоки: Берггрена (Carex berggrenii), біла (Carex alba), хатідзьоенська (Carex hachijoensis), японська або Морроу (Carex morrowii);
тимофіївка альпійська (Рhleum alpinum);
пухонос альпійський (Trichophorum alpinum);
лисохвіст хвилястий (Alopecurus lanatus).

Приклади видів середньої висоти (до 100 см):

тростничок ухиляючийся (Arundinella anomala);
бутелуа витончена (Bouteloua gracilis);
ізолепис щетиновидний (Isolepis setacea);
зайцехвостник яйцеподібний (Lagurus ovatus);
трясунки: середня (Briza media), велика (Brizamaxima);
хаконехлоя худа (Hakonechloa macra);
імперата циліндрична (Imperata cylindrica);
ячмінь гривастий (Hordeum jubatum);
коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum);
бухарники: м’який (Holcus mollis), шерстистий (Holcus lanatus);
ожика сніжно-біла (Luzulanivea);
вівсяниця аметистова (Festuca amethystina);
жа збірна (Dactylis glomerata);
ковила: бородата ( Stipa barbata ), найтонша (Stipa tenuissima), периста (Stipa pennata);
дикий овес (Chasmanthium latifolium);
овсець лучний (Helictotrichon pratense);
манник великий (Glyceria maxima);
бородач бладхі (Bothriochloa bladhii);
перлівники: строкатий (Melica picta), війчастий (Melica ciliata);
плейобластус золотисто-смугастий (Pleioblastus auricomus);
звичайне просо (Panicum miliaceum);
американське просо (Pennisetum americanum);
сазочка галузиста (Sasaella ramosa);
ситники: членистий (Juncus articulatus), розлогий (Juncus effusus);
клубнекамиш приморський (Bolboschoenusmaritimus);
костриця безоста (Bromus inermis);
тонконіг пірамідальний (Koeleriapyramidata);
вейник коротковолосистий (Calamagrostisbrachytricha);
луговик звивистий (Deschampsiaflexuosa);
молінія блакитна (Molinia caerulea);
зубровка волосиста (Hierochloe hirta);
осоки: Буханана (Carex buchananii), плетеносна (Carex flagellifera), Далла (Dalla) та інші;
тонконіг дубравний (Poa nemoralis);
золотобородник цикадовий (Chrysopogon gryllus).

Щоб трава росла високою, слід вибирати спеціальні високі різновиди. Дуже ефектно виглядають високорослі сорти як природна ширма, яка відділятиме від сусідів. Якщо є низький паркан між вашим двором і садом сусіда, висока трава може стати рішенням, щоб сховати ділянку від сторонніх очей. Однак вона створює ефектну ширму лише влітку, взимку її обрізають або зв’язують у пучки, вона втрачає висоту та об’єм.

Найвищі трави (пампасові, наприклад) можуть досягати до 3 метрів у висоту. Потрібно переконатися у достатньому захисті ділянки від вітру, оскільки занадто сильний вітер може зламати стебла такої висоти.

Приклади декоративних високих трав для саду (вище1 м):

арундинарія довголиста (Arundinaria longifolia);
бамбуковий філостахіс (fylostachys bambusowaty);
коротконіжка периста (Brachypodiumpinnatum;
вівсяниця гігантська (Festuca gigantea);
арундо тростиновий (Arundo donax);
манник напливаючий (Glyceriafluitans);
міскантуси: китайський (Miscanthus sinensis), цукроцвітний (Miscanthus sacchariflorus);
фаляріс тростиновидний (Phalarisarundinacea);
ковила: Лессінга (Stipa lessingiana), гігантська (Celtica gigantea);
просо прутоподібне (Panicum virgatum);
бор розлогий (Miliumeffusum);
псевдосаза японська (Pseudosasa japonica);
пенісетум щетинистий (Pennisetum setaceum);
саза пальчаста (Sasa palmata);
сорговник пониклий (Sorghastrum nutans);
сорго двоколірне (Sorghum bicolor);
спартина гребінчаста (Spartina pectinata);
луговик дернистий (Deschampsia cespitosa);
вейник гостроцвітий (Calamagrostisacutiflora);
молінія тростинова (Molinia arundinacea);
осоки: гостра (Carexacuta), висяча (Carex pendula);
волоснець піщаний (Leymus arenarius).

Найпопулярніші види

Вибір виду, сорту трави – індивідуальне рішення кожного садівника. Багато чого залежить від ґрунтових умов та положення, в якому рослинам доведеться рости. Нижче представлені цікаві та найпопулярніші види декоративних трав з фото, назвами та описом, на які варто звернути увагу.

Вівсяниця Готьє

Вівсяниця Готьє (лат. Festuca gautieri) – декоративна трава з жорсткими китицеподібними листками. Утворює пучки висотою 10-20 см. Це вічнозелена рослина. Старі вівсяниці відмирають із центру куртини, тому кожні 2-3 роки їх потрібно омолоджувати.

Вівсяниця сиза

Вівсяниця сиза (блакитна) (лат. Festuca glauca) – вічнозелений декоративний злаковий багаторічник, що утворює пучки сизуватих листків. Вона недовговічна, але виглядає дуже ефектно, легко розповсюджується. Рослина виростає до 30 см у ширину та висоту, утворюючи цікаву колючу куртину, декоративну протягом усього сезону. Цвіте рослина з червня по серпень, але суцвіття – середньої привабливості – краще одразу видаляти, щоб не допустити безконтрольного розповсюдження насіння.

Вівсяниця любить сухий, малородючий ґрунт, підходить для положення на повному сонці, посадки на проникних піщаних ґрунтах. Чим бідніший ґрунт і сухіша місцевість, тим інтенсивніше забарвлення листків. Якщо вівсяниця втрачає попелястий колір, потрібно припинити полив та підживлення. Недолік вівсяниці блакитної – вона швидко вироджується. Кожні 2-3 роки – омолоджуйте рослину поділом.

Перистощетинник лисохвостий

Перистощетинник лисохвостий (лат. Pennisetum alopecuroides) – декоративна трава, що виростає до 80 см, утворюючи компактні куртини. Листки вузькі, сіро-зелені. Цвіте з липня до кінця вересня, утворюючи червоно-коричневі суцвіття. Ця декоративна гарна трава морозостійка, підійде для саду в Київській області.

Особливо декоративні наступні сорти: «Компрессум» з червоно-коричневими суцвіттями, «Гамельн» з зеленими листками та коричнюватими суцвіттями, «Літтл Банні» з коричневими листками та бордовими метелками, досягає 20 см.

Сорт «Гамельн» ‘Hameln’ утворює щільні пучки злегка вигнутих, вузьких листків. Виростає приблизно до 1 м у висоту. Молоді суцвіття мають зелене забарвлення і досягають 20 см у довжину. Потім вони стають рожевими і, нарешті, сіро-коричневими. Цвіте з кінця липня. Дуже ефектна трава. Вимагає укриття на зиму, родючого, добре дренованого, помірно вологого ґрунту та місця, захищеного від сильного вітру. Навесні перистощетинник обрізають. Краще росте на сонячному або частково затіненому місці.

Імперата циліндрична

Надзвичайно ефектна трава імперата циліндрична «Червоний барон» або «Ред Барон» (Imperata cylindrica ‘Red Baron’) досягає висоти 40-50 см. На початку сезону для неї характерні прямостоячі, світло-зелені листки. У вересні-жовтні вона радує червоно-фіолетовими листками. Рослина не цвіте в наших кліматичних умовах. Віддає перевагу сонячним ділянкам, захищеним від вітру та вологим, родючим, ґрунтам. Взимку імперату потрібно вкривати сухим листям. Навесні її обрізають низько до землі.

Пампасна трава

Унікальний декоративний злак пампасна трава (Cortaderia selloana) нагадує фонтан з високих листків, який влітку та восени вражає ефектними пір’їстими суцвіттями, що з’являються над листками на жорстких пагонах, що складаються з величезної кількості дрібних шовковисто-рожевих колосків. Частіше метелки білого забарвлення, є сорти з жовтими або рожевими квітами. Красиві метелки квітів переживуть глибоку холодну зиму.

Виростає до 2-2,5 метрів. Пампасна трава любить сонячні ділянки. Навесні варто підживити її комплексним добривом. Оскільки довгі стебла дуже легко гнуться, пампасову траву слід саджати в захищеному від вітру місці. Рослина віддає перевагу багатій на поживні речовини, не надто сухій землі.

Перш ніж садити цей вид, зверніть увагу на достатній простір. Через кілька років куртина може досягати більше метра в діаметрі.

Ковила

Багаторічна трава ковила (Stipa) чимось схожа на вівсяницю блакитну за зовнішнім виглядом. Але ковила трохи вища. Вона вузька внизу і розширюється догори. Ця трава любить рости в сухих, бідних на поживні речовини місцях, тому дуже хороша для альпінарію. Росте досить повільно, але може досягати максимальної висоти близько 2,5 м. Висота залежить від підвиду. Місце має бути сонячним, ґрунт пухким, сухим.

Овсець вічнозелений

Овсець вічнозелений (лат. Helictotrichon sempervirens) – вічнозелена декоративна трава з сіро-блакитними жорсткими листками. Утворює правильні кулясті куртини діаметром близько 40 см. Молоді рослини мають прямі, жорсткі, сіро-зелені з блакитнуватим відтінком листки, рівномірно розподілені в усі боки. Старий овсець утворює куртини з характерним двоповерховим розташуванням листків: такі, що ростуть по краях, листки нахиляються до землі, а молоді, що ростуть у центрі куртини, і довгі стебла з повітряними суцвіттями стирчать вертикально вгору. Овсець віддає перевагу сонячним місцям, гумусним, проникним ґрунтам.

Міскантус китайський Зебрінус

Декоративна багаторічна трава міскантус (Miscanthus) китайський «Зебрінус» – має листки з жовтими поперечними смугами. Прекрасно виглядає як окрема рослина або як одиничний екземпляр в оточенні композиції з інших рослин.

Рослина сорту «Зебрінус» складається з численних стебел, що нагадують ніжний очерет, і утворює куртини, які разом з рожевими суцвіттями досягають висоти до 220 см. Прикрасою – крім суцвіть – є листки, які у сорту зелено-оливкові, жорсткі, поперечно-смугасті. Смужки кремово-жовті. Рослина характеризується компактним прямостоячим габітусом.

Міскантус любить сонячні місця, ґрунт, багатий на поживні речовини. Ідеальний час для посадки – травень, червень. Добре переносить морози, але молоді екземпляри краще вкривати на зиму.

Молінія блакитна

Молінія блакитна (лат. Molinia caerulea) – має зелено-біло-жовті листки. У серпні між листками виростають вузькі червонуваті колоски суцвіть. Трава утворює густі компактні куртини, що досягають висоти 50-60 см, прикрашені дугоподібними листками. Листки довжиною 20-30 см і шириною близько 1 см, поступово звужуються до вершин. Трава любить вологий, не дуже родючий, кислий ґрунт. Морозостійка. Підходить для посадки на сонці та в півтіні великими групами, по 9-10 рослин на 1м².

Міскантус Зільберфедер

Міскантус китайський Зільберфедер (лат. Miscanthus sinensis «Silberfeder») – декоративний злак, куртини досягають висоти 150 см. Листки зелені з білою жилкою, квітки зібрані у великі, пухнасті, сріблясто-білі суцвіття-метелки.

Райграс високий Варієгатум

Райграс високий «Варієгатум» (Arrhenatherum elatius bulbosum Variegatum) – декоративна дернова трава, листки досягають довжини 30-50 см. Розповсюджується столонами, але не дуже експансивна, кущик нерозлогий. Листки сіро-зелено-білі, смугасті. Утворює ніжні, легкі кущики, які здалеку здаються сріблясто-білими. Трава додасть легкості міксбордеру, клумбі. Любить родючі злегка вологі ґрунти.

Пенісетум щетинистий Рубрум

Пенісетум щетинистий «Рубрум» (лат. Pennisetum setaceum Rubrum) – декоративний злак з коричневими листками та волотеподібними суцвіттями бордового кольору, які починають з’являтися в червні і зберігаються до пізньої осені. Пенісетум щетинистий «Рубрум» досягає висоти до 90 см. Цвітіння починається спекотним літом (триває з червня-липня по вересень).

Пенісетум «Рубрум» не повністю морозостійкий, його слід саджати в захищених від вітру місцях. Можна вирощувати в контейнері і пізньої осені заносити в світле, але прохолодне приміщення на зимівлю.

Лисохвіст лучний Ауреоварієгатус

Відмінна ґрунтопокривна рослина лисохвіст Ауреоварієгатус (лат. Alopecurus pratensis Aureovariegatus) – має смугасті жовто-зелені листки. Виростає до 30 см, під час цвітіння до 70 см. Використовується для дерну. Пагони з суцвіттями бажано видаляти. Краще забарвлюються молоді рослини, тому кущики рекомендують часто ділити та омолоджувати. Ця трава добре переносить стрижку, її можна саджати на газони. На клумби висаджують групами. Норма посадки: 5-6 саджанців на 1 м².

Вейник гостроцвітий

Багаторічна трава вейник гостроцвітий утворює повільно ростучі куртини до 60 см у діаметрі та 1 м у висоту. У червні серед листків з’являються вузькі волотеподібні суцвіття, що зберігають декоративність восени і майже всю зиму. Вейник – легко вирощувана трава з мінімальними вимогами до ґрунту. Добре росте на більшості середніх садових ґрунтів, за винятком дуже бідних, сухих і надмірно вологих. Для нормального розвитку йому потрібне повне сонце, також переносить півтінь.

Це повністю морозостійкий вид, не вимагає укриття на зиму.

Роботи з догляду обмежуються видаленням минулорічних засохлих стебел ранньою весною, до поновлення росту. Зрізайте рослини низько біля землі. Раз на кілька років погано ростучі куртини слід викопувати і ділити. Завдяки цьому рослини омолодяться, регенеруються і будуть пишно рости в наступні сезони.

Експансивні види

Деякі декоративні злакові трави дуже розлогі і можуть швидко розповсюджуватися по ділянці за допомогою підземних столонів. Якщо їх не зупинити, вони можуть надмірно розростися. Саджаючи такі сорти, потрібно їх обмежувати. Найпоширеніший метод – створення щитів (екранів), які вкопуються в землю навколо кореневого кома. Екрани зазвичай виготовляють з міцної плівки, яку заглиблюють на півметра навколо коренів трави, і одночасно трохи висувають над поверхнею.

Гарне рішення – посадка цих сортів у контейнери, тобто спеціальні горщики без дна, які заглиблюють у землю, при цьому залишаючи їх трохи виступаючими над поверхнею ґрунту. Експансивні види включають наступні.

Манник великий

Декоративна, але експансивна трава манник великий (Glyceria maxima) з жовтувато-зеленими листками виростає до 200 см у висоту. Сорт «Варієгата» (Variegata) з жовтими смугастими листками досягає 70 см.

Міскантус цукроцвітний

Декоративна висока трава міскантус цукроцвітний (Miscanthus sacchariflorus) досить легко розростається і утворює великі куртини висотою близько 150 см. У серпні відростають великі сріблясті метелки пухнастих суцвіть, які залишаються на рослині до зими.

Канарник тростиновидний

Фаляріс або канарник тростиновидний (лат. Phalaris arundinacea) – декоративний злак, листки якого мають жорстку біло-зелено-червону смужку. У вологому ґрунті досягає 100 см. Сорт «Пікта» з біло-зеленими листками росте повільніше, виростає до 60 см.

Спартина гребінчаста «Ауреомаргіната»

Декоративна багаторічна трава спартина гребінчаста «Ауреомаргіната» (Spartina Pectinata Aureomarginata) має свисаючі темно-зелені листки з жовтими краями. Виростає до 150 см. Засохлі суцвіття та листки прикрашають рослини і взимку.

Колосняк піщаний

Волоснець або колосняк піщаний (Leymus arenarius) – злак, що росте в північній частині України та на північному заході. Трава з жорсткими листками та гострими краями. Колосняки непримхливі, добре ростуть на бідних ділянках. Вид часто використовують для укріплення піщаних дюн. Сорт «Глаукус» (Glaucus) має блакитні листки.