Цю рослину часто називають африканськими або нільськими ліліями, хоча з ліліями вони не мають нічого спільного. Їхня незвичайна назва походить від поєднання двох грецьких слів, що означають «квітка кохання». Це багаторічна рослина, в яку важко не закохатися з першого погляду! Ми розповімо, як проводити посадку та догляд за агапантусом у відкритому ґрунті, як його розмножувати та застосовувати в саду. Їхній гарний колір, велична форма та висота до 120 см стануть гідною прикрасою саду та балкона.

Опис рослини

Агапантус (Agapanthus) – рід рослин із родини Амарилісові (Amaryllidaceae), раніше, у деяких систематичних термінах, також виділявся в окрему родину Агапантові (Agapanthaceae). Рід включає 9 видів, які зустрічаються в природі в Південній Африці.

Ці тропічні квіти поширилися по всьому світу, і в місцях із сприятливим кліматом, наприклад, в Австралії, на Ямайці, у Мексиці, Ефіопії вони тепер також зустрічаються в природі. Це теплолюбні багаторічники, але їх можна успішно вирощувати і в наших садах, і передусім на балконах, терасах.

Ботанічна характеристика:

  • Багаторічники з рівномірно вигнутими листками. Рослини розвиваються з м'ясистих кореневищ, які утворюють над землею скупчення привабливих листків.
  • Листя – вузькі, шаблюваті, завдовжки до 60 см, вигинаються дугоподібно до землі, будучи справді елегантною прикрасою ландшафту, що не відмирає навіть взимку.
  • Кореневище – м'ясисте, коротке з довгими та м'ясистими коренями.
  • Квітки – із центру розетки листя виростають вертикальні пагони, які досягають в оптимальних умовах до 2 метрів у висоту, але частіше 1 метр. Їхні верхівки увінчані квітами у великих, щільних, кулястих, трохи сплюснутих суцвіттях. Забарвлення суцвіття найчастіше блакитне, синє, іноді біле або фіолетове. Суцвіття схожі на густі парасольки. Кожна парасолька складається з 15-30 воронкоподібних квіток, що розкриваються в різні боки, надаючи ефект декоративної півсфери. Цвітуть агапантуси з початку липня по вересень.

Це чудова медоносна рослина, яка приваблює комах, корисна для бджіл.

Типовим видом є африканський Агапантус (Agapanthus africanus, синонім Agapanthus umbellatus), який росте до 70-80 см у висоту і зустрічається в дикій природі на піщано-скелястих схилах. Одиночні суцвіття в дикому стані мають 4 см у діаметрі та інтенсивно блакитний, часто фіолетовий колір. Однак у вирощуванні частіше зустрічається вид агапантус ранній (Agapanthus praecox), набагато терпиміший до різних кліматичних умов.

Які види та сорти обрати?

Рід Agapanthus включає 9 видів. У нашій країні найпопулярніший – Агапантус африканський.

Види агапантусів:

  1. А. африканський (Agapanthus africanus);
  2. А. дзвінчатий (Agapanthus campanulatus);
  3. А. пониклий (Agapathus nutans);
  4. А. стебловий (Agapanthus caulescens);
  5. А. непомітний (Agapathus inaperatus;
  6. А. ранній (Agapanthus praecox);
  7. А. Уолша (Agapanthus walshii);
  8. Agapanthus coddii;
  9. Agapanthus dyeri.

Агапантуси ділять на вічнозелені та листопадні:

  • Вічнозелені мають довгі листки, ширші, зазвичай менше квітів, але на довших квітконосах.
  • Листопадні види мають вужчі, коротші листки, квіти нижчі, але численніші. Відтінки квітів – від блідого до насиченого синього. Рослини походять із більш прохолодного клімату Драконових гір (Африка).

Листопадні види добре цвітуть, залишені в спокої (без пересадок) не менше 6 років. Таким чином, при вирощуванні в горщиках ми ніколи не отримаємо те, що рослина здатна дати, повністю розкривши свій потенціал, оскільки без пересадки при вирощуванні в горщиках не обійтися.

Фото. Агапантус африканський

Є 4 види агапантуса, які скидають листя на зиму:

  1. А. campanulatus – відрізняється фіолетовим пилком;
  2. А. caulesens – найпростіший для вирощування вид;
  3. А. coddii – вид із найширшими листками;
  4. А. inapertus – вид із темно-синіми квітами, що звисають на квітконіжках.

До вічнозелених видів належать: A. Africanus, A. Praecox.

Агапантус ранній (A. Praecox.) – ділиться на 3 підвиди:

  • Agapanthus praecox Praecox – кущ із 10-11 листків на одне кореневище.
  • Agapanthus praecox Orientalis – велика, щільніша рослина з 20 листками.
  • Agapanthus praecox Minimus – маленький кущик – 7-10 листків.

Однак саджанці з розплідників рідко можна віднести до будь-якого з підвидів. Причина в здатності рослини природним чином схрещуватися одна з одною, утворюючи різновиди.

Агапантуси досить привабливі та гарні, селекціонери вивели цілу низку сортів і гібридів, які однозначно краще підходять для вирощування, ніж природні види. Сорти агапантуса різняться за висотою, забарвленням квіток, які найчастіше набувають різних відтінків синього, фіолетового та білого.

Популярні наступні сорти агапантуса:

  • «Еліс Глостер» Alice Gloucester – сорт, що скидає листя на зиму. Досягає 1 метра у висоту та 50 см у ширину. Утворює щільні, великі, круглі суцвіття білого кольору.
  • «Бен Хоуп» Ben Hope – відрізняється темно-синіми квітами, що з'являються в кінці літа, листям сірого кольору. Виростає до 1-1,2 метрів.
  • «Дунай» Donau – росте до 60-90 см, відрізняється гарним суцвіттям сапфірового відтінку.
  • «Альбус» – дрібні квітки, зібрані у великі кулясті суцвіття білого кольору, з'являються у липні, зберігаються до вересня. Рослина виростає до 90 см.
  • «Блю тріумфатор» Blue Triumphator – сорт із великим, густим суцвіттям інтенсивного синього відтінку. Досягає 1 метра у висоту та 60 см у ширину.
  • «Пітер Пен» – відрізняється трубчастими яскраво-синіми квітами з темно-синьою смугою на кожній пелюстці.
  • «Сілвер мун» Silver Moon – сорт із суцвіттям у відтінку лаванди та листям із сріблясто-білими смугами.
  • «Північна зірка» Northern Star – характеризується синіми квітами з темно-фіолетовою смугою в центрі.
  • «Твістер» Twister – пропонує синьо-білі квіти.
  • «Міднайт стар» Midnight Star – сорт із синіми квітами.
  • «Блю айс» Blue Ice – сорт із світло-блакитними квітами.
  • «Дабл даймонд» Double Diamond – сорт із густими білими квітами.
  • «Меггенс мув» Megan’s Mauve – сорт із квітами у відтінку лаванди.
  • «Дак блю» Dark Blue – темно-синій.
  • «Еве твайлайт» Ever Twilight – біло-фіолетовий.

З невеликих рослин варто порекомендувати:

  • Northern Star – дуже стійкий темно-фіолетовий сорт.
  • «Еве Вайт» Ever White – білосніжний сорт,
  • «Ліліпут» – карликовий сорт.

Кожен із цих сортів відрізняється надзвичайною елегантністю та гідністю. Квіти будуть гарно виглядати навіть у найбільш ексклюзивних садових аранжуваннях!

Вимоги до ґрунту, місця посадки

Агапантус у наших кліматичних умовах замерзає і потребує захищеної зимівлі, тому зазвичай його вирощують у горщиках, що полегшує перенесення квітки в приміщення. Контейнери мають бути досить великими, рослини ненавидять пересадку, їх потрібно заповнювати шаром дренажу (гравій, керамзит), а потім стандартним ґрунтом. У горщиках мають бути отвори на дні, які дозволять воді вільно стікати.

Агапантуси віддають перевагу субстрату:

  • добре дренованому;
  • помірно родючому;
  • злегка вологому;
  • піщано-глинистому;
  • з нейтральною реакцією (лише африканський Агапантус вимагає кислого субстрату).

Горщики розміщують у місцях, захищених від сильного вітру і бажано сильно освітлених сонцем (мінімум 6-8 годин сонячного світла на день). Найкращими будуть балкони та тераси з південною, південно-західною або південно-східною експозицією.

У напівтіні агапантус теж росте, але суцвіття буде менш забарвленим, цвітіння менш рясним.

Під час цвітіння рослину варто берегти від сильних дощів через дуже тонку структуру квіток.

Посадка

Окремі кореневища агапантусів висаджують у горщики діаметром 20-23 см – занадто великий розмір може сприяти розвитку листя за рахунок квітів. Якщо вибирати контейнери для кількох рослин, потрібно зберегти відстань 45 см між окремими живцями. Агапантуси протягом перших трьох років після посадки розростаються досить інтенсивно вшир.

Пересадку в горщик краще проводити в кінці зими, навесні або восени, коли рослина не цвіте.

Кореневища мають розташовуватися на 5 см нижче поверхні ґрунту, а їх загострені кінчики мають бути спрямовані вгору. У землю варто відразу підсипати столову ложку повільнорозчинного гранульованого компосту та ретельно перемішати, а після пересадки рослину потрібно рясно поливати, але так, щоб вода не стояла біля коренів. Для запобігання застою води варто насипати шар дренажу на дно горщика (дрібну гальку, керамзит).

При посадці агапантусів у відкритий ґрунт слід залишати між саджанцями інтервал 45-50 см. Садову землю в лунках при посадці потрібно змішати з компостом та річковим піском. У відкритий ґрунт агапантус можна садити, коли пройдуть останні весняні заморозки – у другій половині травня.

Розмноження

Існує кілька способів розмноження агапантуса:

  • поділом,
  • насінням.

Поділом

Найпростіший спосіб розмноження агапантуса – поділ кущика. Іноді агапантус занадто розростається, у горщику практично немає землі та поживних речовин – рослина не цвіте. Тоді необхідна пересадка. Її проводять навесні або восени, коли закінчиться цвітіння. Ця рослина формує великий і щільний кореневий ком. Іноді він так щільно заповнює ємність, що важко вийняти квітку – доводиться розбити горщик.

Обережно виймаємо рослину з горщика (це краще робити на старому листі або садовій тканині) та гострою лопатою або ножем розрізаємо її так, щоб кожен новий саджавець мав великий шматок кореневища та кілька пагонів, що ростуть вгору. Підготовлені рослини пересаджуємо в окремі горщики.

При пересадці робимо субстрат злегка кислим, родючим, досить повітряним. До покупного ґрунту можна додати компостну землю та вермікуліт або перліт. Додавання перліту або вермікуліту в субстрат має дати дуже хороші результати, тому що земля під час поливу сильно ущільнюється, що ускладнює хорошу циркуляцію повітря навколо коренів.

Щоб розділити велику рослину, потрібно достатньо сил, наодинці це навряд чи вийде. Кореневища великого кущика щільно зростаються, їх доводиться рубати. Не хвилюйтеся, з рослиною нічого поганого не станеться. Після такого поділу потрібно трохи обмежити полив.

Пересадку не слід повторювати частіше, ніж кожні 5 років. Горщик для пересадки має бути всього на 1 розмір більший. У занадто великому горщику корені можуть загнити.

Насінням

Альтернативно, можна розмножувати агапантус насінням, якщо це не насіння штучних гібридів, зібраних самостійно з розпустилися суцвіть (вони не повторюють властивості материнської рослини). Вдома ретельно лущимо їх над папером і зберігаємо насіння в прохолодному сухому місці.

Коли сіяти насіння агапантуса? Висівають насіння агапантуса на розсаду навесні – у березні або квітні.

Насіння можна посіяти в теплиці або парнику та вирощувати розсаду при температурі 15 градусів С, а після стабілізації погоди та припинення морозів виносити на повітря. Перші квіти можна очікувати лише через 2-3 роки.

Вирощування та догляд

Доглядати за агапантусами нескладно, вони не вимагають особливого догляду, окрім зимового захисту, поливу та удобрення. Відцвілі суцвіття можна в естетичних цілях і для подовження тривалості цвітіння зрізати після висихання разом із пагонами.

Увага: всі частини рослини токсичні та при контакті з шкірою можуть викликати подразнення, тому завжди використовуйте захисні рукавички при догляді за агапантусом.

Полив

Земля в горщиках у період цвітіння ніколи не повинна висихати. При посусі рослина може не зацвітати або скидати зав'язані бутони. Тому рекомендується досить частіший полив агапантуса за умови, що вода ніколи не повинна стояти в контейнері – це загрожує розвитком кореневої гнилі. Поливати рослини потрібно вранці, щоб листя встигло підсохнути до вечора, хоча краще намагатися їх не мочити. Якщо залишити сирі листки на ніч, на них може з'явитися сіра пліснява.

Для поливу краще використовувати дощову воду. Водопровідну воду краще набрати заздалегідь, щоб відстоялася та набула температури навколишнього середовища.

Взимку полив африканської лілії слід обмежити необхідним мінімумом, дбаючи, щоб ґрунт у горщику не висох повністю.

Удобрення

Агапантуси через пишність листя та квітів є досить прожерливим видом, а вирощені в горщиках, завжди потребують регулярного удобрення. Тому в період з квітня по серпень рекомендується раз на місяць підгодовувати агапантус рідким концентрованим органічним добривом або застосовувати навесні штучне добриво з переважанням азоту, а в період цвітіння – фосфорно-калійне.

Дачники радять підгодовувати агапантус добривом для квітучих рослин при поливі 2-3 рази на місяць до вересня, але дозами вдвічі менше, ніж зазначено на упаковці, щоб не перегодовувати рослини.

Обрізка

Часто виникає питання, чи треба обрізати агапантуси? Обрізку або видалення пошкоджених, мертвих листків можна робити в будь-яку пору року. Обрізку листа потрібно робити прямо біля основи. Вічнозелені сорти не обрізають, за винятком щорічного догляду. Якщо сорт листопадний, можна обрізати його на 10 сантиметрів над землею. Обрізку проводять лише коли рослина завершить цвітіння, найраніше – на початку осені.

Зимівля в горщиках

Агапантуси можуть зимовати в ґрунті в країнах, де м'які зими без морозу. Тому агапантуси в Подмосков'ї та навіть у південних регіонах нашої країни зиму в саду не переживуть. Деякі сорти можуть витримати морози до -10 градусів, тому навіть у найпівденніших регіонах під укриттям зимівля утруднена.

Широко практикується скоріше горщикове вирощування та перенесення рослин на зиму в світле, неопалюване приміщення типу теплиці або зимового саду з температурою 5-8 градусів С. При зниженні температури до 10 °C горщики переносять у прохолодне приміщення, що захищає від морозів.

Зберігання в теплих домашніх умовах недоцільне, воно може суттєво обмежити цвітіння наступного року. У цей час полив обмежуємо до мінімуму, поливають лише, коли рослини повністю сухі.

Однак, за відгуками дачників, агапантуси можуть взимку зберігатися і при більш високих температурах до +18 градусів. У таких умовах листя вони не втрачають, хоча вони стають набагато блідішими, ніж у сезон.

Сорти агапантуса вимагають різних умов зимівлі:

  1. вічнозеленим агапантусам у період зимового спокою потрібні світлі, добре освітлені сонцем приміщення;
  2. сорти, листя яких на зиму засихає, можуть перезимувати без доступу світла.

Легше вирощувати, і рясніше цвітуть сорти, що скидають листя на зиму.

Дайте всім листкам добре висохнути у агапантуса, що скидає листя на зиму, перш ніж обрізати їх. Не чіпайте листя у вічнозеленого агапантуса!

У березні перевіряємо стан коренів. Агапантус пересаджують лише у випадку абсолютної необхідності – коли корені заповнили весь горщик. Якщо є сумніви, краще не пересаджувати. Якщо це можливо, краще замінити верхній шар ґрунту. Якщо пересадити рослину занадто рано, це обернеться невеликою кількістю квітів або їх відсутністю. Так само буде, якщо ми пересадимо кущик у занадто великий горщик.

Коли приходить весна, спочатку загартовуємо рослини, провітрюючи кімнату, в якій вони знаходяться. Потім поступово виставляємо горщики на вулицю, щоб через 2-3 тижні виставляти їх постійно до осені. На свіже повітря агапантус виносять, коли ризик заморозків пройде, і температура буде триматися на рівні вище 10 градусів C протягом дня – зазвичай у квітні або травні.

Хвороби, шкідники

Агапантуси не надто сприйнятливі до хвороб або атак шкідників.

Однак можуть виникати наступні проблеми при їх вирощуванні:

  • При надмірному поливі у них можуть пожовтіти листки, які після повного зів'яння слід видалити, обмежуючи полив.
  • Пожовтілі зів'ялі листки також можуть означати переростання коренів – у цьому випадку варто викопати рослину і розділити на дрібні частини.
  • Погане цвітіння зазвичай виникає внаслідок посадки агапантуса в занадто великий горщик або надлишку азотних добрив.

Африканська лілія стійка до грибкових захворювань. Однак зрідка на надмірно поливаних рослинах може з'явитися сіра пліснява. Можна обприскати їх відваром часнику, підсушити рослину і на майбутнє не переливати.

У цієї прекрасної рослини навряд чи є вороги з боку фауни. Попелиці та павутинні кліщі зовсім не цікавляться нею, можливо, через цибулевий запах. Зате багато равликів чіпляються на неї, але шкоди не завдають. Іноді на рослину нападають хрущі, тоді потрібно обприскати відповідним інсектицидом.

Відсутність цвітіння

Іноді виникають питання, чому не цвіте агапантус? Існує кілька причин:

  1. Недостатній полив. Поливати рослину потрібно регулярно, особливо влітку, але, щоб не створювалося застою води. Коли рослина висохне, вона може перестати цвісти або скинути бутони. Однак, коли ґрунт вологий, поливати не можна, оскільки корені можуть загнити.
  2. Також варто удобрити рослину. Краще підійдуть комплексні добрива для квітучих рослин. Однак агапантус буде цвісти і без компосту.
  3. Рослина переросла горщик. Коли місця для коренів стає мало, кущики відчувають нестачу харчування і перестають цвісти. Тоді рослині потрібна пересадка.

Застосування в саду

Посаджені в горщики агапантуси – це дуже елегантна та універсальна прикраса терас, балконів, альтанок, садових доріжок, газонів. Як кореневищна рослина, завдяки ретельному догляду, вони порадують тривалим, рясним і справді казковим цвітінням. А розташовані біля землі довгі темно-зелені листки ростуть у формі фонтану, прикрашаючи ландшафт.

Вони чудово виглядають поодинці і групами – одноколірними і кольоровими. З них можна зробити красиві бордюри, що відокремлюють садову столову або басейн, вони також є відмінною прикрасою вхідних дверей, якщо там панують відповідні умови освітлення.

Квітку агапантуса можна садити прямо на клумби, в досить родючу, добре дреновану землю, а на зиму викопувати і переносити в прохолодне приміщення. На клумбах його варто поєднувати з садовими рослинами:

  • лавандою,
  • лілією,
  • декоративною шавлією,
  • деревієм звичайним,
  • ехінацеєю пурпуровою,
  • декоративним часником,
  • крокосмією,
  • аліссумом,
  • низькими сортами гортензій.

Фото. Агапантуси в саду

Чарівні суцвіття можна використовувати для прикраси будинку у вигляді букетів. Для цього зрізайте стебла під кутом 45 градусів у фазі, коли 1/4 квіток розвинені. Квіти поміщайте у вази з теплою водою, оптимально використовувати спеціальні підгодівлі – засоби для подовження життя зрізаних квітів. Вази слід розміщувати подалі від джерел тепла, прямих сонячних променів.

Агапантус – дуже витривалі, легкі у вирощуванні та догляді рослини. Достатньо трохи елементарних знань, і можна насолоджуватися гарними квітами африканської лілії щороку.